Ти колись бачив, як зірки танцюють?
Той танець на небі прекрасному.
Ті зірки мій погляд до себе притягують,
Змушуючи дивитись на себе всю ніч.
Ти колись бачив, як вітер іскристий
Перебирає ніжно листочки дерев,
А разом й ті маленькі квіти різнобарві?
На це можна дивитись роками, століттями!
Ти колись бачив, як вогонь грає,
Створюючи мелодію? Свою назавжди.
Вона завжди і з усіма звучить по-різному
І ніколи не буває такою ж, як і тоді.
Ти колись бачив, як вода біжить?
Швидко чи повільно – різниці немає.
Вона також грає різну пісеньку. Свою.
Тільки ця пісенька, мабуть, легша для нас.
Ти колись бачив, як сонце сміється?
Так яскраво і завжди по-своєму чудно.
А воно, повір, сміється не часто на небі!
Адже хмари можуть погасити його сміх.
Ти колись бачив, як місяць співає?
Свою тиху пісеньку мешканцям нічним.
А співає вона, повір, найкраще з усіх!
Та не всі це бачать і чують. Не хочуть.
Ти хоч раз в житті бачив усі ці дива?
Бачив? Правду мені скажи, не брехню.
Чи бачив ти всі ці дива неповторні,
Чи лише брешеш, говорячи "Бачив!"?
