Братик.

Міг би допомогти мені!

Мінхо підійшов до дверей. Джісон почув,як двері відчинилися,але чомусь не чув якоїсь розмови. Він сидів і не розумів,що сталося,Тоді через хвилину,коли Мінхо досі не прийшов до нього він його покликав.
-Мінхо,хто там?-крикнув Джісон нервово дивлячись у бік коридору. У відповідь мовчання.
-Мінхо,в тебе все добре?-ще раз крикнув Джісон більш нервово. Він сидів і не знав,що робити,що з Мінхо і взагалі хто прийшов.
"Якщо він не прийде через хвилину,я піду до нього"-подумав Джісон і намагався навіть не дихати,щоб почути будь який звук. Було чутно якісь тихі рухи,але без слів. Там була така сама тиша,яку дотримувався Джісон. Через мить почувся різкий шурхіт,через що серце Хана спочатку зупинилося,а потім різко почало вистрибувати з грудей юнака,від чого в хлопця почала паморочитися голова і нудити.
Почулися кроки у бік вітальні,серце Хана все швидше билося. У вітальню зайшов Мінхо і Хана одразу огорнув спокій. Мінхо тримав руки за спиною і йшов до Хана,який дивився на нього з дивану.Тоді,коли він вже підійшов,він витягнув з-за спини милий букет червоних свіжих і ароматних троянд.
-Аааааааа Мінхо!!!-радісно крикнув.
-Це тобі,Хані~
-Дякую!!-Джісон поцілував Мінхо у щічку.
-Ох,як приємно.-тримаючи руку на серці з посмішкою мовив Мінхо сідаючи на диван.
-Але чому я не чув розмови з кур'єром?
-Фокусники не видають своїх таємниць)-мовив Мінхо посміхаючись і дивившись прямо в очі Хана.
Джісон пішов на кухню і поставив букет квітів  у вазу з водою любуючись їхньою яскравістю і пахучістю.
Хлопець повернувся на диван до Мінхо і сів на ноги Хо обличчям до нього уважно дивлячись у його очі.
-Джісон..-трохи стурбовано мовив Мінхо дивившись на юнака зверху та поклавши свої руки на талію хлопчика.
-Ммм.-мовив Хан,повільно йорзаючи стегнами вперед назад на ногах хлопця.
-А якщо прийдуть батьки?Ммм..Боже мій.-Мінхо намагався подумати о наслідках,але дії Джісона на стегнах Мінхо були сильніше його розуму.
-Вони повинні повернутися ввечері.-сказав Джісон і потягнувся до шиї юнака залишаючи невеликі червоні сліди після своїх спокусливих поцілунків. Він водив руками по тілу хлопця трохи рухавшись стегнами зверху Мінхо.
Мінхо відповідав поцілунками на шиї і грудях Джісона,тримаючи свої руки на талії трохи притискаючи тіло Хана вниз до свого тіла.
Мінхо зняв майку з Джісона і робив палкі поцілунки по грудях Хана гладячи його пружні сідниці і спину.
Джісон спускався поцілунками все нижче і нижче,поки не дійшов до нижньої частини пресу,а тоді сліз з хлопця сівши перед ним на коліна. Джісон зняв шорти і боксерки з хлопця закусивши свою нижню губу.
Він поклав свої руки на член Мінхо і почав повільно рухатись ними. Хо уважно спостерігав за діями хлопця,дивлячись то на нього,то на вправні рухи Джісона у нижній частині його тіла.