1

623 19 1
                                    

Дисклеймер!!!

У даному розділі присутні сцени, які можуть бути неприємні деяким читачам. Тому читайте далі з обережністю. Приємного прочитання.

Усім привіт. Мене звати Олександр. Можна просто Саша. Прізвище – Сорокін. Життя моє цілком звичайне. Принаймні я так думав усі свої 17 років. Але одного дня все полетіло шкереберть. Зранку 8 жовтня (це був вихідний) мати раптово вирішила поїхати по магазинах. 

- Синку, я поїду по магазинам. Хочеш зі мною?

- Ні, мамо. Мені ліньки.

- От же ш лінивець. От сто відсотків від комп'ютера свого відірватися не можеш.

- Я взагалі не біля нього.

- Так я і повірила. Але гаразд, поїду сама.

Чую як мама пішла збиратися. От навіщо сьогодні їй конче треба до магазину? Невже завтра не можна сходити? Але цю жінку ж не зупиниш. Якщо надумала, то вже нічого не змусить передумати.

Через декілька хвилин чую як мати щось вже робить у коридорі. Оце вона швидко вдяглася. Справжній метеор. Відклавши книгу на робочий стіл, вийшов зі своєї кімнати, аби провести маму. Вона якраз взувалася.

- Будь обережна на дорогах.

- Добре. І я постараюсь швидко. Тобі, до речі, нічого не треба?

- Ні, дякую.

- Все, я побігла.

Перед  самісіньким виходом міцно обійняв маму. Вона натомість чмокнула мене в щоку. Простоявши так пару хвилин, я перший розірвав обійми. Після цього мати вийшла з квартири. Тепер я сам удома. Чим би таким корисним зайнятися? Хмм... Може поприбирати? А чому б і ні. Діставши з ванної кімнати необхідне приладдя, почав зі своєї кімнати. Там у мене назбиралося купа всього. Тож приступимо.

Дві години потому

 Фух! Нарешті все! Не думав, що від минулого прибирання, яке було тиждень тому, все встигло настільки забруднитися. Я так втомився!

Знесилений, але задоволений впав на канапу у вітальні. Тілом пробігли приємні судоми. Ух, як добре відпочити від тяжкої праці. А ще приємніше позалипати у соц мережах. 

Дотягнувшись до журнального столику, що стояв неподалік, взяв телефон до рук. Дисплей показував, що вже приблизно о пів на другу дня. Хм... Дивно Мати давно мала вже повернутися. Можливо затори? Або зустріла когось знайомого? Думаю вже скоро буде. 

Мій коханий зведений братWhere stories live. Discover now