Мій коханий зведений брат

9

Усім привіт. Я радий повернутися до вас з новеньким розділом. Сподіваюсь, шо вам сподобається. 

Дисклеймер!!!

У даному розділі присутня невеличка сцена 18+, тому читайте далі з обережністю. Приємного прочитання)

Через годину ми вже були з братом вдома. Нарешті я зможу відпочити після сьогоднішніх подій. Коли ми зайшли до квартири – на нас вже знову чекала тітка Олена. Але цього разу її обличчя було схвильованим.

– Що на цей раз трапилося? Знову Сергій причепився?

– Який ще Сергій? – з подивом спитав я.

– Так звуть твого біологічного батька.

– Так у мене в документах стоїть інше ім'я в графі "По-батькові".

– Я все поясню трохи згодом. А зараз перевдягніться. Чекатиму на вас обох у вітальні.

Ми з братом помили руки та пішли перевдягатися. Коли я діставав свої речі, то зачепив коробочку з дрібничками. Вона впала та весь вміст розсипався по підлозі. Я швидко став збирати все назад. Раптом мені на очі потрапила якась знайома підвіска. Роздивившись ближче, зрозумів, що її мені дарувала мати на мій крайній день народження. Від цієї думки моє серце защемило, а на очі накотилися сльози. На додачу до всього я згадав сьогоднішні батькові слова. Невже він дійсно такий жорстокий?! Невже він дійсно вбив її лише для того, щоб продати мене? Невже в ньому немає ні краплі людяності?!

– Гей малий, ти чого завис? - спитав мене Льоша.

– Н-неважливо. – тремтячим голосом відповів я.

Я почув, як брат підійшов до мене та присів поруч. Обережно взяв моє обличчя та повернув його до себе.

– Чому ти плачеш? Невже ще досі боїшся того виродка?

– Н-ні. Просто...

– Що трапилося? Розкажи мені.

– Він вбив її! Той виродок вбив мою матір, аби забрати мене та продати за свої борги! – з розпачем у голосі прокричав я.

Після цих слів я розридався. Мене охопила справжня істерика. Брат притягнув мене у свої обійми та став заспокоювати мене. У Льошиних обіймах я відчував себе у безпеці. Мені було так добре. Не хочу, щоб ці обійми закінчувалися. Хочу, щоб він постійно обіймав мене і лише мене. Через деякий час я заспокоївся, і на жаль, розірвав наші з братом обійми. Коли Льоша відійшов, мені одразу стало прохолодно та неприємно. Брат такий теплий виявляється.