Минуло вже два дні після похорону матері. За цей час я вже трохи звик до нового місця та до нової сім'ї. Тітка Олена та Льоша роблять все можливе, щоб моя адаптація закінчилася якомога раніше. Я вдячний їм за те, що вони не покинули мене напризволяще та залишили у себе.
Сьогодні був вівторок. Вранці я вирішив трохи поприбирати в квартирі. Це найменше, чим я можу відплатити своїй новій сім'ї. Я був сьогодні цілий день один, тому увімкнув музику та почав прибирання. Коли я витирав пилюку у вітальні, то почув, що мені хтось телефонує. Я швидше побіг до спальні, щоб відповісти. На дисплеї висвітився номер моєї найліпшої подруги – Марії. Цікаво як вона? Давно ми з нею не спілкувалися. Я підняв слухавку.
– Господи, Сашо! Я лише щойно про все дізналася. Прийми мої найщиріші співчуття. З мене вийшла просто найгірша подруга.
Марія як і завжди говорила дуже голосно та емоційно. Спочатку мене лякала її манера спілкування, але вже згодом я трохи звик до цього.
– Все добре. Заспокойся. Дякую, що подзвонила. Та дякую за співчуття.
– Ти зараз у кого живеш?
– У маминої подруги.
– Фух! Я тепер спокійна. В мене камінь з душі впав.
По голосу дійсно було чути, що подрузі полегшало.
– А ти там як? - поцікавився я у подруги.
– Я в повному порядку. Слухай, в мене раптом з'явилася ідея.
– Яка, цікаво?
– Не хочеш зустрітися?
– Я не проти. Але давай трішки пізніше. Я трохи зайнятий.
– Звісно! - вигукнула Марія.
– Тоді я наберу тебе. Бувай.
– Бувай!
Подруга поклала слухавку. Господи, я точно колись втрачу слух, якщо вона продовжить так раптово кричати. Залишивши телефон у спокої, я повернувся до прибирання. Через півтори години я нарешті закінчив.
Повернувшись до спальні, я знову зателефонував Марії. Ми не дуже довго обирали місце зустрічі.
Через 30 хвилин я вже стояв біля входу до парку та очікував на подругу. Цікаво де вона? Вже має бути тут. Невже як завжди запізнюється? Раптом, я чую, що хтось дуже радісно викрикує моє ім'я. Не встиг я озирнутися, як ззаду хтось стрибнув мені на спину та обійняв за шию. Я ледь не впав від такого несподіваного навантаження. Дихати стало дуже важко.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Мій коханий зведений брат
FanfictionПісля смерті матері Олександр переїжджає жити до маминої найліпшої подруги. Але є одне але. ЇЇ син закоханий в хлопця ще з самого дитинства.