Мій коханий зведений брат

22

Примітка автора: Починаючи з абзацу, який позначений *, краще продовжити читати дану частину під пісню Billie Eilish "Lovely".

Годину потому

Я розбитий ледве заходжу до квартири. Мене ніхто не зустрічає. Усюди тихо та вимкнене світло. Напевно Льоша теж ще не повернувся. Роззувшись та знявши куртку, проходжу до кімнати.

Відчиняю двері та ледь не скрикую від несподіванки. Льоша сидить на підлозі біля свого ліжка та читає якусь книгу. Придивившись уважніше до обкладинки, зрозумів, що це один з моїх детективів. Справа від хлопця на стільці стояла увімкнена настільна лампа.

Від шуму Льоша відривається від книги та дивиться на мене. Я помітив, що брат був в окулярах. Вау! А він виглядає так ще більш сексуально.

– Привіт, Сашо. Де був? – спокійним тоном промовив Льоша.

– У Ігоря на вечері.

– Он воно як. – трохи зі сумом промовив брат.

Після цих слів запала незручна мовчанка

– Що читаєш? – питаю що–небудь, аби підтримати розмову.

– Та ось детектив побачив у тебе. Вирішив прочитати. Вибач, що взяв без дозволу.

– Нічого страшного. Як тобі книга?

– Знаєш, а непогано. Не очікував таких сюжетних поворотів, інтриг та загадок.

– Радий, що тобі сподобалося. Якщо захочеш потім ще тобі щось порекомендую.

Я проходжу до кімнати, сідаю біля брата та кладу свою голову на плече. Він відклав книгу та вимкнув лампу.

– Як там Ігор? – раптом питає брат.

– Я йому відмовив.

– Що ти маєш на увазі? – з подивом промовив брат.

– Те, що сказав. Не кохаю я його. Ніби й маю радіти, що нарешті розібрався зі своїми почуттями, але на душі все одно неприємно. Як уявляю, що зробив поліцейському боляче – то аж плакати хочеться.

– Чорт! Це все через мої тупі ревнощі. Вибач мене. – сердито промовив брат та стукнув себе по голові.

– Ти тут ні до чого. – з поспіхом відповідаю я. – Так, Ігор гарний, розумний, сильний, спокійний. Мені з ним комфортно. Перелічувати його плюси можна нескінченно. Але все одно щось в ньому для мене не те.