Мій коханий зведений брат

19

Наступного ранку я прокинувся з головним болем. Він був не настільки жахливим, як я очікував, але все одно було неприємно. Чорт! Ніколи в житті не буду більше пити. Це просто пиздець.

Ледве підвівшись з ліжка, я поплентався до ванної кімнати. Швидко роздягнувшись, увімкнув воду та став під холодні струмені. Боже як приємно! І голова вже не настільки болить. Простоявши так декілька хвилин, я нарешті виліз із душу та став одягатися.

Раптом роздався дивний гуркіт. Що це?! Невже Льоша знову вирішив щось приготувати? Боже! Це ж ще потім відмивати треба!  Вискочивши з ванної кімнати, кулею полетів на кухню. На щастя, мої побоювання не справдилися. Я полегшено видихнув.

– Що це щойно був за гуркіт? – питаю я.

– Вибач, виделку впустив. – ніяково промовив Льоша. – До речі, доброго ранку. Як себе почуваєш?

– Та ніби непогано. Лише голова трохи болить.

– Зрозуміло. Цей, Саш. Нам треба поговорити. Тому сядь, будь ласка. – серйозним тоном промовив Льоша.

Я сідаю на стілець, а брат присів переді мною та ніжно взяв мої руки у свої. Моє обличчя покрилося рум'янцем.

– Сашо, я маю вибачитися перед тобою за вчорашнє. Я повів себе вчора як кінчений мудак. Не знаю що на мене найшло. Пробач мені будь ласка.

Після цих слів брат схилив голову. Було видно, що йому дійсно соромно.

– Льош, – тихо гукаю я. – Я пробачаю тебе. Але відповіси мені на одне питання. Ти боїшся, що якщо я зустрічатимусь із Ігорем, то забуду взагалі про тебе?

– Т-так, цього я і боюсь. – тихо промовив він.

Хм... Відчуваю, що не це він хотів сказати. Якщо це дійсно так, то чому не скаже правду?

– Вибач. Це можливо звучить дуже дивно. Але я дійсно боюсь, що ми знову як і колись перестанемо нормально спілкуватися.

– Добре. Тепер мені все зрозуміло. А тепер я маю вибачитися за те, що відбулося в клубі. Мені дійсно...

– Стій! – перебиває мене хлопець. – Не вибачайся. Це все сталося через мене. Ти ні в чому не винний.

– Ні. Мені не слід було вчора так напиватися. А потім ще по–п'яні ледь з лівим хлопцем не трахнувся у тому туалеті. Якби не ти, то я б шкодував потім про той вечір ще довго.