7

201 14 18
                                    

Тиждень потому

Нарешті настали вихідні. Цей навчальний тиждень був просто неймовірно складний у емоційному та моральному плані. Не знаю звідки в мене бралися сили витримувати кожен день. Цілий тиждень на мене дивилися як на нещасне створіння. Таке враження, що я ніби скоро збираюсь помирати. Лише у п'ятницю ввечері я нарешті зміг спокійно видихнути.

Зранку я прокинувся у гарному настрої. Сьогодні була субота, тому я міг зайнятися будь чим. Льоша теж сьогодні вдома. Може ми з ним сходимо кудись або подивимось щось разом? Було б так гарно провести час лише з ним вдвох... Так, стоп! Знову я думаю про щось не те. Скільки раз вже повторюю собі, що це все лише братська турбота.

Я потягнувся за телефоном. Увімкнувши його, я побачив, що зараз лише дев'ята ранку. Щось я рано сьогодні прокинувся. Поваляюся напевно ще трохи в ліжку та посиджу в телефоні. 

Гортаючи стрічку тік-току, я натрапляю на відео про прибирання квартири. Господиня розказувала як відмити плитку у ванній кімнаті за допомогою декількох способів. Щойно, хотів горнути далі, як раптом мене осяяла не дуже приємна думка. Я згадав про свою стару квартиру. Там вже 2 тижні ніхто не прибирався. Та й багато речей так і залишилися не схованими на свої місця. Треба поїхати та поприбирати там.

Раптом двері відчинилися - і до кімнати увійшов брат.

- Доброго ранку. Вставай уже. Нічого цілий день спати.

- А що? Хочеш відвезти мене кудись? - з надією в голосі спитав я.

- Ні. Просто не треба спати дуже багато.

Мій настрій трохи зіпсувався. Чорт би побрав того Льошу. Міг би і придумати щось. Не хочу я повертатися до старої квартири. Але, на жаль, треба. 

Неохоче вставши з ліжка, я збирався вже йти, як раптом мене зупинив брат.

- Чекай. Це моя футболка?

Я оглянув себе. Чорт! Забув її зняти вчора після примірки. Моє обличчя вмить почервоніло. Яка ганьба! Це кінець.

- Т-так. Вчора вирішив приміряти для одного образу. Мені в ній так було комфортно, що я забув її зняти. Вибач, що не спитав. - пониклим голосом пробелькотів я.

- Гаразд. Якщо хочеш - можеш собі залишити.

Мені здалося? Чи Льоша дійсно зараз почервонів? Невже він... Стоп-стоп-стоп. Досить вже думати про казна-що. 

Мій коханий зведений братWhere stories live. Discover now