Частина 4. Яна

82 17 56
                                    

Псі-техно у навушниках додавало драйву. Яна, не збавляючи темпу, вибігла крутим схилом на черговий пагорб.

Ранковий парк зустрів її свіжістю й приємною прохолодою.

Рання осінь ненав'язливо нагадувала про себе ніжним туманом. Сріблясті павутинки на гілках дерев виблискували росою.

Дівчина вимкнула музику і зупинилась. Вдихнула наповнене вологою та пахощами першого пожовклого листя повітря. Заплющивши очі прислухалась до звуків навкруги.

Щебетали пташки, вітаючи новий день. Ранковий вітерець лагідно шепотів у листі. Десь далеко шуміла автівками вулиця.

Парк непомітно переходив у ліс, і якщо побігти далі, вниз по звивистій доріжці, то можна вибігти за місто.

Вона вже хотіла було повертатись, однак щось вабило її на інший бік пагорба.

Там зарості кущів ставали геть непролазними, а над стежкою нависала висока стіна дерев. Вони відкидали на неї свої химерні тіні – чим далі, тим темніші й густіші.

Яна збігла вниз і попрямувала далі, вглиб лісу. Пробігши із сотню метрів, дівчина знову зупинилась, здивовано вийнявши навушники з вух. Музика, яку вона чула останні кілька хвилин, лунала не з аірподсів. Здавалось, вона була у неї в голові та ставала все гучнішою.

Дівчина наблизилась до зарослів, що майже перегородили стежку. Густий передзвін дзвіночків та сумна віолончель переплітались з тихим ніжним співом флейти і ніби кликали її в гущавину кущів.

В темно-зеленому листі щось блиснуло. Яна не вагаючись встромила руку в переплетення гілок, витягнула щось і зразу ж впустила на землю. Воно було гаряче. Засичавши і дмухаючи на пальці, вона з цікавістю роздивлялась знахідку — кулон з чорного металу у вигляді коренастого дерева з густою кроною і складним плетінням коренів.

"І що могло його так нагріти?" Дівчина озирнулась. Лагідне ранкове проміння, що пробивалось крізь завісу з листя навряд чи могло так подіяти. Вона обережно взялась за ланцюжок і підняла чудесне дерево. Метал, схожий на потемніле срібло, злегка відблискував, ловлячи сонячні промені.

Річ явно зробили під замовлення тож вирішила, що про всяк випадок напише про знахідку в соцмережах, хоча підсвідомо вже не хотіла з нею розставатись.

Срібло і золотоWhere stories live. Discover now