Я спостерігав, як з невеликої пристані відпливає корабель з охороною. В мене не залишилось жодних шансів втекти – острів був далеко в морі і єдиний корабель з провіантом та зміною варти приходив сюди раз на пів року.
Мої світлі родичі вирішили залишити мене тут, щоб я не зміг нашкодити нікому своєю темною магією, не зміг податись шукати батька, як це колись зробила моя мама.
Був, звісно ще один спосіб забратись звідси — я зітхнув.
Магічний портал, що розриває простір і переносить в місце призначення вмить, не залежно, де воно знаходиться. Але це було заклинання вищої магії, навіть якби я міг створити портал, для цього знадобилась би величезна кількість енергії, котрої в мене не було. Відновлювати запаси магії властивим для темних способом — вбираючи енергію від людей, я не вмів. Як не намагався, не зміг вловити навіть натяку на щось, щоб скидалось на ефір. Це мене лякало. Зі мною знову було щось не так. Я не міг забути те п'янке відчуття, коли мене переповнила темна енергія, тоді я почувався цільним та самодостатнім, а зараз в грудях знову зяяла порожнеча, іскра ледь жевріла, затаївшись, як мала пташка перед бурею.
Холодний морський бриз тріпотів складками моєї сорочки і куйовдив волосся. Я підставив йому лице й заплющив очі. Як би мені хотілось, щоб всі думки, котрі гули в моїй бідній голові, мов рій бджіл, видуло цим вітром і нарешті настала тиша...
Краєм вуха я вловив шурхіт камінців на стежці. Хтось важко дихаючи піднімався до мене.
"Зорі і Великий Хаос! Навіть тут не можна побути на самоті!"
— Пане Тайріель, ви змерзнете, сидячи тут так довго. — Сервус зупинився за кілька кроків від мене переводячи дихання і простягаючи мені плаща. — Візьміть, бо вас продує.
— Сервусе, зі мною все гаразд, просто залиш мене в спокої.
Слуга опустив плаща.
— Як скажете, мій принце. Та смію нагадати, що вас чекає пан Альдір на заняття з фехтування.
Уроки командувача ейрійським гарнізоном були чи не єдиним, що приносило мені задоволення на цьому клаптику суші, тож я підвівся і збіг стежкою вниз, залишивши Сервуса позаду.
По дорозі на тренувальний майданчик я пробігав повз купку дітлахів — це були діти слуг, котрі вочевидь нудились на маленькому острівці.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Срібло і золото
FantasiБаланс світу порушено - магія стала рідкісним ресурсом й істоти, наділені здатністю до неї, ведуть боротьбу за володіння джерелами магічного ефіру. До рук головного героя потрапляє дивний артефакт, що наділяє його здатністю бачити й використовувати...
