Срібло і золото

Частина 21 Яна

Після історії Романа Яна розповіла йому все – і про те, як знайшла кулон у лісі, і про свої нічні подорожі до іншого світу. Вона почувалась, немов у гарячці. Істота-ангел по опису була дуже подібною до її хлопчика з вежі – чорне довге волосся, вертикальні зіниці, незвична краса. Невже їй вдалось наблизитись до розгадки таємниці? Вона вже готова була кинутись на шию Роману і розцілувати його.

– А тепер дозволь показати тобі результати моїх досліджень, – її новий знайомий і рятівник вийняв із наплічника старенький ноутбук.

– Я витратив роки на пошуки хоч яких-небуть згадок про крилатих прибульців, чи артефакти, схожі на дерево. Ти ж, мабуть, знаєш, що дерева – досить поширений об'єкт різноманітних міфів та легенд народів Землі? – Роман, пересівши на сторону Яни, відкрив комп'ютера й завантажив об'ємний документ з текстами та фото.

– У вавілонській міфології існував образ Дерева Життя, яке з'єднувало різні рівні Всесвіту. Воно розташовувалося у священному саду Едемі і вважалося символом вічності та божественного порядку.

У скандинавській міфології Йггдрасіль було великим світовим деревом, яке з'єднувало дев'ять різних світів. Воно служило осередком всесвітнього порядку.

У індійському епосі "Махабхарата" описується Дерево Джунглі, яке було місцем зустрічі героїв. Це дерево відображало велич і дійсність та слугувало символом об'єднання героїв у складні часи.

Відомий міф про Дерево Ягоди у слов'янській міфології розповідає про гігантське дерево, яке з'єднувало небо та землю. В його гілках росли різні плоди, які символізували добро і зло.

Як бачиш, у міфах різних народів є дещо спільне – майже всі дерева уособлюють життя, порядок та зв'язок між світами. Отже, цілком можливо, що вони існують в багатьох світах і є своєрідним порталом між ними, а той кулон цілком може бути ключем.

Та зауваж ще одне – всі дерева символізують життя, світло та порядок. Уяви, яким було моє здивування, коли я натрапив на оце...

– Роман продемонстрував Яні статтю кількарічної давності, в якій йшлося про знайдену печеру в горах поблизу аргентинського містечка Ель-Чальтен. Ткнув пальцем в одну з фотографій, де було знято настінний малюнок.

Яна втупилася у зображення дерева, майже ідентичного тому, що висіло в неї на шиї. Над ним красувався висічений рядок ієрогліфів, котрий, вочевидь вже був підписаний Романом – "zumiñ aliweṉ"