Весняне зцілення

День -1 «Вечірка та проблема»

Ми немов хворі тварини,

Граємо і прикидаємося,

Ти просто поїдаєш подібних до себе

Боюся, мені не вирватися живим,

Ні, цієї ночі я не засну

J2 feat. Keeley Bumford ― Animal (Epic Trailer Version)

Чорна сукня, під нею ― колготки.

Мої зуби пахнуть останньою викуреною цигаркою.

Вона актриса, але їй нічого не потрібне.

Гроші їй дають батьки, які мають траст-фонд на сході.

3OH!3 ― Don't Trust Me

― Так, так, я сьогодні буду. Тільки від родаків відв'яжуся, ― обіцяла я телефонному співрозмовнику, вже смакуючи майбутні веселощі. ― А якщо й не відв'яжусь, то просто втечу.

― Так ти погана дівчинка, ― з явно вульгарною усмішкою муркоче хлопець у трубку, викликаючи у мене табун мурашок по спині. Так, тільки він міг завести мене навіть на відстані.

― А ти ніби не знаєш, ― шепочу я, облизуючи обвітрені губи, що палають вогнем від бажання впитися ними в губи співрозмовника.

― Як же мені не знати, ― регоче він. ― Адже я тебе такою зробив.

Це справжня дурість, але навіть звичайна розмова з ним мене збуджувала. Секс по телефону ― скажете ви, гіпнотичне тяжіння ― відповім я. Взаємний потяг, не більше. Не кохання, лише сексуальна напруга. Його приглушений голос та легкий акцент... вже не можу дочекатися. Залишалося лише позбутися опіки батьків та звалити. Ця ніч обіцяє бути дуже цікавою.

― Я хочу тебе, ― безсоромно зізнаюся я, на що чую смішок хлопця. Його це бавить. Мене теж, але, на жаль, терпінням мене природа не нагородила, що про нього не скажеш. Завжди любив дражнити мене.

― Знаю, але... ми будемо не одні, ти ж пам'ятаєш? ― продовжує знущатися він, тільки більше підливаючи олії у вогонь.

― Я чомусь впевнена, що ти зумієш знайти затишне містечко, щоб усамітнитися, ― на всі сто відсотків я впевнена у своїх словах. І він також. ― До того ж... не думаю, що після п'ятої пляшки комусь буде справа до двох зниклих людей.