Ти голосно кричиш, але я не чую жодного твого слова,
Я голосно розмовляю, але мало говорю;
Ти мене засуджуєш, але всі твої кулі відскакують від мене,
Ти збиваєш мене з ніг, але я встаю знову.
David Guetta ft. Sia ― Titanium
Я відчуваю, як світ розколовся
У їх пролитих сльозах.
Чи маю я себе знищити,
Чи маю зруйнувати себе?
Amaranthe ― Electroheart
Блядь. Так, так просто і вкрай нехудожньо я зустріла прихід нового ранку. Давно мені мама говорила не молоти язиком марно, а то боком вилізе, але ж ні! Потрібно було дожити майже до двадцяти років, щоб знову танцювати на цих граблях. Ось хто мене вчора ввечері за язик потягнув під час розмови з... стоп, як його там звали?! Чонде, начебто. Ось із ним, так. Сказала якусь маячню, аби вразити і що в результаті?..
― Ангіна... ну вітаю, тепер ти офіційно хвора, ― констатував доктор Чжан, витягнувши з моїх тремтячих і палаючих губ градусник, після того як ще хвилину тому неприємним голоском із горезвісним «Скажи а-а-а-а» заглядав мені в горло, ніби мою душу сподівався там розгледіти. Так ось її там немає. ― Тепер приводів затриматись у нашому закладі в тебе з'явилося на один більше.
― Але... ― звідкись, ніби з печери, долинув мій голос. Я навіть на мить осіклася, почувши цей, немов прокурений тридцятьма роками стажу куріння, голосок дев'ятнадцятирічної дівчини.
― Ніяких «але», ― обірвав мої зародки обурення лікар ще на корені, коли я намагалася видавити з себе друге слово або хоча б звук, ― доведеться ще тиждень так точно у нас повалятися. Може, й розуму наберешся. А поки що ― мовчи. І так з горлом проблеми, погiршувати все спробами обматюкати мене не потрібно ― лише довгостроковий тур країною пігулок та інгаляторів собі забезпечиш. Перекладати тебе з цієї палати не буду, але якийсь карантин оголошу. Тож не дивуйся появі чумних лікарів.
Чоловік усміхнувся, а я навіть гикнула від його жарту... чи ні? Тому вилупилася на Чжана і спробувала щось прокряхтіти, на ходу згадавши образ людей у воронячих масках на картинках із підручників історії за чотирнадцяте століття.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Весняне зцілення
Fiksi PenggemarВесна - це новий початок. Шанс змінитися самому і поміняти щось довкола. Знайти новий стимул жити. Шанс заспокоїти душу та увійти в нове життя оновленим. Але кожної весни стоїть холодна зима. Лід, сніг та самотність. І тільки відкинувши минуле, можн...
