День 1 «Голки та лікарі»

18 2 0
                                    

Я сиділа на ліжку в самоті до самого ранку,

«Вони прийдуть за мною», ридала я.

І я намагалася зберегти свої секрети глибоко всередині,

Мій розум ніби смертельно хворий.

Halsey ― Control

Брехня так правдива,

Але вовк у овечій шкурі ― це більше, ніж просто попередження.

Гей, паршива овечка, чи є в тебе душа?

Ні, сер, до речі, а що таке мораль?

Set It Off ― Wolf in Sheep's Clothing


― З нею все гаразд? ― я почула чийсь голос крізь дрімоту. Він був знайомий. Схожий на мамин.

― Так, вже все добре, ― а ось другого ― чоловічого ― я не знала, ― ви вчасно її знайшли. Крововтрата була не настільки сильною. Нині життю вашої доньки нічого не загрожує.

Я спробувала розліпити повіки, але чомусь навіть це здалося непосильною працею. Схоже, мені вкололи чималу таку заспокійливу дозу. Я прямо відчуваю, яким овочем стала завдяки седативному. Навіть руки підняти не можу.

― Дякую, лікаре! ― мама радісно скрикує, і її голос луною розноситься в моїй голові. Навіщо так голосно?

Мені все ж таки вдається хоча б розплющити очі. Одразу ж мене сліпить яскраве світло, від чого доводиться мружитися. Біла кімната, їдкий запах ліків і кілька трубочок, що йдуть від моїх рук, перев'язаних бинтами в районі передпліччя ― ось і все, що я бачу і відчуваю насамперед, як приходжу до тями. Схоже, мій план спрацював. Тепер залишилося лише пережити його наслідки.

― Сонбьоль! ― мама помічає, що я прийшла до тями, і відразу ж кидається до мого ліжка. За нею одразу ж з'являється й стривожений батько. Молодшу сестру я бачу десь за їхніми спинами біля виходу з палати. Дрібна мерзотниця явно не рада моєму пробудженню. Втім, я її розумію. Я, мабуть, також... не рада.

― Ти нарешті прийшла до тями. Як почуваєшся?

― Бувало й краще, ― відповідаю я.

Після ще цілої гори розпитувань батьків лікарі їх все ж таки виставили, сказавши, що мені потрібен спокій. О так, як же ви маєте рацію. Давно мріяла про таке, коли ніхто над душею не стоїть і не пиляє своїми нотаціями. Я зараз пацієнт ― на мене не наїдуть, боячись за моє здоров'я. Про те, що буде, коли мене випишуть з лікарні, я поки не хочу думати. Розбір польотів гарантовано. Але мені, якщо чесно, начхати. Я зробила те, що хотіла, і не має значення, хто і що подумає.

Весняне зціленняWhere stories live. Discover now