День 12 «Портрети та прохання»

3 0 0
                                    

Чіпляючись за лікування,

Я прикриваю щільніше двері,

Намагаючись знайти дихання знову.

Мене мучить біль

Linkin Park Breaking The Habit

Нав'язлива ідея чи психоз?

Зараз я під владою неврозу.

Нескінченна любовна історія...

Ти ніколи не могла мене контролювати

Panic! At The Disco Far Too Young to Die

Минуло лише кілька днів з того злощасного випадку, коли Кан Сонбьоль мало не попрощалася із життям... знову. Хто ж знав, що цього разу все виявиться всерйоз, до того ж ще й без її власного усвідомлення. Дівчина не розуміла, що робила. Так само, як і я не розумів, навіщо переступив поріг її палати і в результаті врятував від падіння з вікна. Поверх четвертий ― можливо, й не розбилася б, але інвалідом стала б. Я там з'явився надто вчасно. Навіть можу сказати, що це був знак долі.

У той момент, коли вона, щось невиразно бурмочучи і ридаючи, обіймала мене за плечі і притискалася всім тілом, я щось зрозумів, щось переосмислив у своєму ставленні до цієї дівчини. Неприязнь, що з'явилася при першій зустрічі, пішла, роздратування від другої ― пропало. Залишилися лише жалість і бажання допомогти. Я не вважав себе альтруїстом, але прямо в той момент, коли саме моя рука зуміла стягнути її з підвіконня і сховати від страшної долі коржика на асфальті, я зрозумів, що не можу залишити Сонбьоль ось так. Я її не знав від слова зовсім, але якийсь зв'язок відчув, і, схоже, вона теж, раз потім лікарям і санітарам було так складно відтягнути її від мене. Дівчину відвели, а мені ж допомогли підвестися і похвалили за сміливість та гуманізм.

Слухати подібне було дивно, так як я і не збирався її рятувати, тіло рушило само, а мозок включився лише тоді, коли її волосся, сколихнуте різким рухом вітру, вдарило мені по обличчю, а руки обтяжіли від ваги її тіла. Мені не здавалося, що я вчинив героїчно. Мені просто пощастило опинитися там саме в той момент. Мені пощастило, що я знав її хоча б віддалено, щоб відволікти ненадовго. Мені пощастило, що вона сама хотіла жити, раз так злякалася в момент, коли руки здригнулися, а пальці зісковзнули з рами вікна.

Весняне зціленняWhere stories live. Discover now