Я на самому дні, але все ще дихаю.
Смішно, як ти піклуєшся.
А пекло все ще піді мною?
Чи я вже в ньому?
Hedley ― Brave New World
Я співаю з серцевим болем отриманих травм,
По венах тече те послання, яке хочу донести,
Ділюсь вивченим уроком,
Бачу красу через...
Біль!
Imagine Dragons ― Believer
Я повернув голову до вікна. Судячи з кольору неба, світати почне години за дві. Можна було ще спокійно спати, але заснути більше я не міг. Ні, безсоння мене ніколи не мучило. Тут справа була в іншому. Слабкість і нездужання останні місяці стали моїми одвічними друзями, але сьогодні вночі мене наздогнав ще й біль голови, що не дає заснути. Я повертався в ліжку, намагався задрімати, але молот, що бив ніби по ковадлу, не заспокоювався, розриваючи черепну коробку буквально на маленькі шматочки.
Невеселі думки, які не вдавалося викинути з голови весь вечір, теж оптимізму картині не додавали. Слова лікаря все ще чітко спливали в пам'яті, і мені хотілося буквально вити, затикати вуха, але це все було марно, адже те, що всередині голови, ніяким криком не заглушиш. Так само, як і затиканням вух. Навіть якби я пробив барабанні перетинки, нічого б не змінилося. Ці слова лунали в голові, і я сам був провокатором. Але перестати вже не міг. Тому й хотілося впасти в благоговійне забуття хоча б на кілька годин і не думати ні про що, але ніяк не виходило. Скроні стискало, а думки наполегливо пробивали мою оборону.
― Твою ж матір... ― крізь зчеплені зуби вилаявся і підвів голову з подушки. Все одно це було марно.
Приймаю сидяче положення, опускаючи ступні на холодну кахельну підлогу. Намацую в темряві капці і взуваюся. Піднімаюсь на ноги і підходжу до вікна. Так, як я й думав. Небо поки затягнуте важкими хмарами, але вже видно якийсь просвіт. Ще трохи, і сонце вирішить з'явитися. Надворі було якось мерзлякувато навіть на вигляд. Вітер ганяв гілки дерев з боку в бік. А сніг замість пухнастої перини, що покривала землю, здавався просто сірим шматком бруду, розкиданого то тут, то там.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Весняне зцілення
FanfictionВесна - це новий початок. Шанс змінитися самому і поміняти щось довкола. Знайти новий стимул жити. Шанс заспокоїти душу та увійти в нове життя оновленим. Але кожної весни стоїть холодна зима. Лід, сніг та самотність. І тільки відкинувши минуле, можн...
