Військові есеї

Про Тро та підготовку.

Я прийшов сам, добровольцем. Ні строкової до того, ні бойового досвіду, ніц. Навіть автомат не вмів тримати.

Побратим Борода мені це все ще згадує.

— Здоровий хлоп, а не міг з запобіжника зняти.

Не просто не міг, а роздер палець. А коли вперше розбирав — розбив руку, витягуючи шомпол.

Інструктори приїжджали один раз на дві години і все. Разова акція. Хороші? Так, без сумніву. Але бачив у себе їх лише раз.

Нам пощастило, і нас спочатку кинули охороняти склади зі зброєю. Закрита територія, режим. Згадую, то по відчуттях ніби в тюрмі був.

Так ось, з навчанням там у нас була срака. Це той випадок, коли учні хотіли вчитись, але вчителі занадто важливі тратити час на плебс. І це не біда мого взводу. Так було в усіх.

Якось (тепер покійний) сержант Застава набожна людина, котрий багато курив, молився, бурчав і матюкався, гарикав на мене три дні:

— Шахматний порядок. Шахматний порядок, йоб твою мать!

Зранку я встаю не з тої ноги і після вже звичного: шахматний сукаблять порядок! Я видав: та ти заїбав! Ти або вчи, або перестань. Є різниця між: не знаю, і — знаю, але не хочу!

Застава матюкнувся, але навчив. Його взагалі, як добре пізнати — золотий мужик був. І віра у нього була непохитна, справжня.

Ходив потім по позиціях під прильотами і такий:

— Не переживайте, поки ви зі мною все буде нормально.

Мені не вистачає його. І хлопців загиблих теж не вистачає. Але така ціна свободи.

Від Застави ми й зрозуміли, як то воно: взагалі ходити, аби не бути баранами і мішенями. Пояснив за три речення.

Вася Морячок навчив рухатись двійками-трійками.

— Якщо ти один, — говорив він з дзиґарем в зубах. — Тобі пизда. Завалять нахуй! Якщо вас ось так троє-четверо, то завалять не всіх. Може двох. Але решта дійде.

І ми погнали відпрацьовувати. По дорозі собою ще розрядили кілька шумових розтяжок з пляшок і дроту, бо наш Фурик поставити їх додумався, а повідомити якось забув. Добре що не вночі хоч. І добре, що просто шумові, а не якась злоїбуча РГД (як добре, що нам їх тоді не видали), бо зараз би писав я це з того світу, а зі мною ще четверо включно з комвзводу.