Військові есеї

Про смерть.

Я не памʼятаю, хто це написав, але можу погодитись на 100%. Смерть на війні: пройоб або не пощастило. Статистика нам говорить, що переважно 80% смертей від критичної втрати крові. Тобто, це або внаслідок обстрілів, або внаслідок мінно-вибухових пристроїв. І проясню про всяк. Абсолютно в кожній першій загибелі наших воїнів на фронті винна кацапня. Навіть в небойових. Не було б на нашій землі орків — жили б ми й далі у внутрішніх побутових сварках і було б нам не зле.
Так ось: смерть на війні це пройоб або/і не пощастило.
Випадкова куля — не пощастило.
Втрата крові, бо немає нормального турнікета — пройоб.
ППО не змогло збити ракету — не пощастило.
ППО не змогло збити ракету, бо хтось виставив на відео перед тим — пройоб.
Підрив на мінах — не пощастило.
Підрив на своїх мінах — пройоб.
І сум в тому, що пройоб може бути не твій. Але не пощастить конкретно тобі. Сапери не дали вам карту мін, розвідка не перевірила посадки. Хтось заснув в наряді й ворог у вашій посадці тихо перерізає побратимів. Пройоб чийсь. Не пощастило тобі.
Вірно і навпаки. Ти засвітив позиції, а наступному наряду туди прилетіло — твій пройоб, не пощастило їм. Це тепер на твоїй совісті. Бо в орків совісті немає.
Погане планування штурму — пройоб.
Невдала реалізація — не пощастило. Список можна продовжувати до нескінченності.
Мораль проста. Не буває хороших і славетних смертей. Це тільки у фільмах. Смерть це смерть — вона огидна. Ось тут є людина — а ось її немає.
Якщо з «не пощастило» нічого не можна вдіяти, то пройоби можна мінімізувати, якщо трохи рухати звивинами. Бо кожний пройоб це людське життя. Нас не так і багато в порівнянні з орками — мусимо берегти кожне життя.
P.s. Відповідаючи на питання про Героя України посмертно. Кожний випадок — дуже сильний пройоб десь, і дуже сильно не пощастило нам.
Цитуючи побратима: Герой України посмертно воїну — значить десь в командуванні дуже сильно обісрались...