Розділ 5: Без бою.

14 1 5
                                    

Зал усипаний іскрами та пелюстками білих квітів, що опускаються плавно на розшиті килими немов тендітні сніжинки. Пахне фруктами та
пізньою весною. Навколо бігають слуги з підносами в руках, дедалі більше завалюючи столи їжею та напоями.

Чанбін з цікавістю оглядає пишні оздоблення і крокує повз коридором. Суєта і тупіт стурбованих підданих поступово затихають, залишаючи принцу в супутники лише поштиву тишу. Все в цьому замку ще здається йому чужим і незрозумілим, тому Со уважно придивляється до
дрібних деталів, з кожним кроком йдучи далі в глиб хитромудрих
лабіринтів цих коридорів.

Він стукає двічі в білі дверцята із золотими візерунками, що тягнуться від стелі до самої підлоги, збираючись у букети металевих троянд.

За дверима служниці пурхають навколо Королеви, постійно плутаючись у своїх довгих спідницях. Наречена сяє усмішкою та сотнею діамантів, що водоспадом струмують вниз по її сукні. Вона дивиться по-доброму, коротко кивнувши синові, і той клацає ручкою, продовжуючи свою одиночну екскурсію палацом.

Фелікс міг би скласти йому компанію, але швидше б кинувся в яму з хробаками, чим провів зі старшим наодинці пару хвилин.

Лі тепер із кімнати своєї зовсім не виходить і навіть сімейні обіди
не відвідує. Можливо, в цьому є вина Чанбіна, бо той випадок у залі з тренуваннями тільки погіршив ситуацію.

Со все ще сподівається знайти в цьому замку другий шанс, нове життя, нову сім'ю, але реальність осідає гіркотою на губах і змушує неприємно морщитися. Високі стелі важчають і похмурішають, мов хмари, коли той помічає попереду двері у покої Фелікса. Темне дерево на вибіленому тлі
стіни сяє немов прохід у глибоку печеру.

Старший, можливо, справді безсмертний чи жахливо дурний, бо в двері ці стукає і чекає.

Звичайно, дарма.

У відповідь глуха луна і зневажливий погляд повислих похмуро на небі хмар. Знаючи ворожий настрій молодшого та його непохитну впертість,
на весілля той може і зовсім не заявитися, нехай це не тільки роздратує батька, але й викличе низку небажаних питань у гостей.

Втомлено спершись спиною на стіну, Чанбін відкидає голову назад і дивиться безцільно кудись у порожнечу. Зрозуміти Фелікса неважко і злість його,
можливо, обґрунтована, але старший вірив все одно, що згодом той заспокоїться.

Royal BoodWhere stories live. Discover now