Не закохуйтесь в чорнокнижників

Добра справа

  — У нас величезні проблеми, — Дінарій говорив максимально стримано, спираючись на свій робочий стіл.

— Та ясна холера! — Чезаре у своїй формі капітана гвардії і з прибраним у хвіст волоссям стукнув кулаком по столу так, що той тріснув на дві частини. Якщо присутні хоч якось злякалися нелюдської сили, Мракс — ні. — Нашого сина схопили якісь сучі сини! Я думав, що захистив його від цього!

Мракс теж був при службі: військовий мундир додавав йому похмурості до імені. Трістану стало неймовірно соромно перед ними. Вони обидва довірили йому сина, а він... Та який із нього майбутній лицар?

— Я можу попросити Вас про послугу? — спитав Мракс, дивлячись на ректора. — Не пускайте мого чоловіка до затриманого.

— Та я йому хребет переламаю! — вигукнув Чезаре. — Він відкрив портал за допомогою мого сина і запхнув його чортзна-куди! Тепер ми навіть вистежити нічого не можемо!

— Прошу, Чезаре... — спробував чоловік, але марно:

— Я більше не дозволю нікому розлучити нас із сином. Ми шукали його по колах Ада цілих п'ять років. П'ять років! Я не дозволю комусь і пальцем його торкнутися!

Деякі гвардійці переглянулися між собою, вони не знали, про що йшлося. Натомість Трістан знав. Якось він і не подумав, яке це буде горе для батьків — знову втратити сина і не мати поняття, де він. Від цього лише гірше.

— Ми повернемо його, — запевнив Мракс. — Тобі не треба турбуватися, Чезаре, Круел непростий хлопець. Ти ж знаєш, що йому складно нашкодити. Ми навчили його всьому, що допоможе йому в полоні. У глибині душі ми знали, що хтось зацікавиться його талантом.

Чезаре втомлено зітхнув і відвів очі убік. Він любив свого сина всією душею, і як кожен батько у світі, хотів убезпечити життя свого чадп будь-якими способами. Але Круел завжди там, де небезпека. Так було завжди.

— Так, я... перехвилювався... — сказав капітан гвардії. — Мені треба подихати свіжим повітрям.

— Звичайно, — кивнув Мракс, який звик до спалахів гніву коханого.

— Трістане, складеш мені компанію?

Трістан цього не очікував, але пішов за Чезаре. Він очікував, що капітан його просто знищить, якщо має таку надлюдську силу і палкий характер. Вони вийшли в прохолодний коридор, де штовхнулась адміністрація та люди короля, а потім вийшли на широкий балкон.