Не закохуйтесь в чорнокнижників

Такий як є

         Сіф, як і інші учні, розпочав своє навчання після канікул трохи невпевнено. У тому сенсі, що він прокинувся від будильника... А не від криків демона, духу, лайки, звуків розпачу через зайнятий душ...

— Добрий ранок! — Круел, виявляється, зовсім спокійно сидить прямо біля його ліжка навпочіпки, і весь цей час дивився, як спить Сіф. Навіть не моргаючи.

— Жах... — прошепотів у подушку зляканий Сіф. — Тепер зрозуміло, чому мені снився кошмар...

— Кошмар? Круто! — щиро зрадів той. — Тепер вставай із ліжка і зроби за мене зарядку.

— Що?.. — Сіф взяв окуляри з тумбочки і начепив на себе, щоб бути впевненим у серйозності слів сусіда. Зважаючи на погляд, все дуже погано. — Н-ні! Р-розумієш... у-у мене є с-справа...

— Ти хочеш, щоб я був товстим? — Круел насупився. — Сьогодні я маю бути в тонусі. Потрібна зарядка, ти розумієш?

— Т-так зроби...

— Мені лінь. Краще ти зробиш замість мене.

Сіф збентежено дивився на сусіда, сподіваючись, що над ним просто жартують зранку раніше. Але хіба Круел уміє жартувати? Можливо, він і скаже щось таке собі, але... зазвичай на повному серйозі. Іншими словами, через десять хвилин Круел заснув на ліжку, поки Сіфу довелося зробити зарядку, що бадьорить. Та зате прокинувся! Поки Круел спав, що просто чудово, майбутній цілитель встиг зібратися до пари природознавства. Одягнувся, зачесав волосся, кілька разів посміхнувся — вже схожий на людину!

Але годинник показував без десяти дев'ять, а це означає, що час будити домашнього алігатора. Круела, себто. Сіф вирішив підійди до цієї справи серйозно. А саме кинути в хлопця м'яку іграшку, аби не підходити:

— Пане! Час!

Жодної реакції. Але якщо його не розбудити, Круел просто образиться і помститься. Зрозуміло, через симпатію до Сіфа, помста буде дрібною — затягне до демонів, покличе духа-месника, а то й саму смерть у чорній рясі. Тільки для цілителя це вже надто.

— Пане! — Сіф легенько потряс сусіда за плече. — Прокидайся.

— Ні, дякую.

— У тебе немає вибору... — м'яко дорікнув Сіф, боячись знову торкнутися хлопця. — У тебе лекція з духознавства.

— Я не можу піти на пари...

— Чому?

— У мене болить...