я не знаю, що на мене найшло,
але я згадала, що на моєму плечі сидить янгол.
йому дуже не пощастило зі мною.
постійно захищати мене від самої себе,
бути у розпачі від моєї власної дурості.
мій любий янголе, я захоплююся тобою.
вибач, що завдаю тобі чимало клопоту.
щоразу, коли я заплакана відчиняю вікно,
твоє серце стискається від болю.
а далі стається те, чого ти ніколи не розумів:
я починаю милуватися прохолодним дощем.
а тоді, наче нічого не сталося, зачиняю вікно.
і беру в руки ніж... і ріжу салат.
а коли я стою на пероні і вдивляюсь у колію,
ти вже готовий кликати на допомогу янголів.
але я чемно заходжу у синій вагон,
так, ніби зі мною нічого не трапилося.
янголе мій, благаю, будь зі мною.
я усім серцем люблю тебе.
але якщо це врятує чиюсь долю,
будь ласка, йди на схід і давай надію.