сніжинки на твоїх віях

- щаслива

щасливі не пишуть

і я перестала щось шкрябати

березневі дощі

змивають весь смуток

збирати слова докупи 

стало все важче

стукіт крапель карнізом

цокіт підборів мокрим асфальтом

вологе волосся

пшеничне колосся

стане хвилястим

я більше не хвилюватимуся

кава змінилася чаєм

зеленим насиченим

бігаю сходами

кривлюся від болю в коліні

завтра буде дощ

захмарене небо

ці очі будуть сяяти

як ніколи.