- ніхто

20 6 7
                                        

топлюся у чаї

у смутку

в журбі

у сумнівах 

розпачі

і тривозі 

до чого себе довела

на що я перетворилася

звідки впала

й не підвелася

лежу на асфальті

розтоптана

знищена

вітер змиває дощ

біль не змивається

рядки вперто пишуться

неписьменниця

не поетеса

ніхто.

сніжинки на твоїх віяхWhere stories live. Discover now