Друзі провели добрий час, і вже були пізні години, тому компанія вирішила роз'їжджатися.
Назар— Аліна, ти до нас?
Аліна —ні, мене Вова до себе забирає. Тільки батькам не кажи. — Вова посміхнувся так, як дівчина сказала, що буде ночувати в нього.
Влад —а цей вже улибається
Юля—ну все, ми поїхали, всім па! — Дівчата обійнялися, хлопці потисли руки, і пара пішла.
Юля— Влад, мені здається, чи хтось скоро буде парою?
Влад— Так, але ти знаєш минуле Аліни...
Юля— Окей, їй буде важко в цих стосунках. Влад, треба буде з Вовою поговорити.
Влад— ну все, поїхали.
Юля — поїхали, — завершила Юля.
Вова— Ну що, мала, поїхали?
Аліна — Поїхали,
Ліза— Дочекайтеся нас, ми з вами до парковки.
Назар— Дівчата, йдіть, а ми з Вовою розплатимося і підемо,
Дівчата — Окей,
Назар— Вова, нам потрібно поговорити,
Вова— Якщо ти про Аліну, то нічого поганого я їй не зроблю,
Назар— Йдеться не лише про це, — продовжив Назар. — Тут таке діло: моя сестра хотіла звести рахунки з життям півроку тому.
Вова був у шоці:
Вова— Що? Чому? Як?
Назар— У неї були аб'юзивні стосунки, в яких її зґвалтувала та побили. Вона стояла на даху багатоповерхівки...
Вова— Але чому? Як я бачу, вона сильна і захищається перед батьком.
Назар — За ці півроку вона дуже змінилася. По-перше, пообіцяла мені бути сильною і більше ніколи не повертатися до того стану. По-друге, вона дуже багато працює з психологом.
Вова— Я зрозумів. Але як у неї з батьками?
Назар— З батьками в неї все життя напружені стосунки. Якщо з мамою ще можна знайти спільну мову, то з батьком — як кіт із собакою.
Раптом ззаду підійшла Аліна:
Аліна— Ку-ку! Ви що так довго? Пішли!
Назар— вже йдем
Вова— Сонце, може, заїдемо в магазин по морозиво?
Аліна— А хіба спортсмени їдять морозиво?
Вова— Хіба трішки? — посміхнувся Вова.
Назар — Ну добре пока піду до Лізи
Вова— Поки,
Аліна— Поки, люблю,
Назар— І я тебе, — відповів Назар, поцілувавши і обійнявши сестру. Він пішов, а пара сіли в машину.
Аліна— Ну що, їдемо до магазину, потім додому?
Вова— Окей,
Пара поїхала до магазину. Приїхавши, вони пішли до АТБ по дорозі з парковки. З Вовою фотографувалися фанати.
Аліна— Ну, Вова, ти фотографуйся, а я до магазину.
Вова— Дві хвилини, зачекай.
Аліна — Ах, ну добре, — зітхнула Аліна.
Швидко звільнившись, вони пішли до магазину. У магазині вони вибирали морозиво і продукти на завтра, оскільки наступного дня у них обох був вихідний.
Вова— Ну все, йдемо на касу?
Аліна— Ну що, креветки візьмемо і йдем.
Вова— А навіщо креветки?
Аліна— Я хочу зготувати пасту з морепродуктами.
Вова— О, я таке люблю! — усміхнувся Вова
Аліна — Ну все, поїхали.
Пара розрахувалася і поїхала додому. Було близько 10-ї вечора, коли вони нарешті вирушили додому.
Аліна— Вов?
Вова— Що?
Мій тг
https://t.me/vova_Brazho
Чекаю вас там 💋❤️🔥
