Мира- Хто ви?
Чоловік-Ми приїхали по Аліну Ігорівну.
Аліна-Не зрозуміла, я нікуди не піду, тим більше з вами.
Чоловік-Я охоронець вашого батька. Він сказав мені приїхати за вами і забрати.
Аліна-Я нікуди не піду.
Чоловік-Візьміть телефон, це ваш батько.
Охоронець подав телефон. Дівчина взяла його неохоче.
Аліна-Алло, тату.
Батько-Так
Аліна-Що таке?
Батько-Якщо ти хочеш, щоб твій брат і Вова далі були успішними футболістами...
Аліна-То що?
Батько-То ти сядеш у машину і вже завтра виїдеш до Польщі, а потім до Барселони.
Аліна-Я ненавиджу тебе.
Батько-То що?
Аліна-Добре.
Дівчина почала плакати.
Охоронець-Ну то що?
Аліна: Дайте 5 хвилин.
Охоронець-Добре.
Охоронець вийшов, а дівчина обійняла Миру.
Мира-Що таке? Незрозуміло.
Дівчина почала плакати ще сильніше.
Аліна-Миро, батько сказав, що він зіпсує кар'єру Назару і Вові, якщо я зараз не піду з охороною.
Мира-Ні, чому?
Дівчина плакала й обійняла Миру ще сильніше.
Аліна-Миро, не кажи Вові. Я зараз скажу йому те, що розіб'є нас обох, але так треба. Я не можу зруйнувати те, що вони будували роками. Я вас дуже люблю. Бувай.
Дівчина відірвалась від Мири і вибігла. Натомість у Мири теж потекли сльози.
Мира (кричить услід): І ми тебе любимо!
Ці слова розбили дівчину. Вона побігла до Вови , якого любила більше за життя Але і руйнувати кар'єру його і брата вона теж не буде. Вона підбігла до Вови, вся заплакана .
Вона -Сонце, чому ти плачеш?
Аліна-Вова, слухай і не перебивай. Те, що я казала тобі зранку, — це брехня. Я не люблю тебе. Живи своїм життям і забудь про мене. У мене є наречений, до якого я сьогодні їду. Бувай.
Вова був ошалешиний . Він був розбитий, так як зрозумів, що дівчина може говорити правду, адже вони знайомі всього лише два тижні.
Вова-Ні, це брехня. Я не вірю тобі. Навіщо ти таке говориш? — кричав хлопець.
Аліна-Вибач, я послухала Миру. Я не зможу відповісти на твої почуття. Я люблю іншого.
Останні слова добили хлопця.
Влад-Ти куди? Навіщо так з ним?
Аліна-Влад, без зайвих питань.
Дівчина обійняла Доню і вибігла з шоуруму зі сльозами. Вона сіла в машину. Ззаду неї вона почула крик Вови.
Вова-Аліна, ні!
Машина рушила.
Аліна-Є щось випити?
Охоронець: Ваш батько сказав...
Аліна-Та срати я хотіла, що він сказав. Мені хріново.
охоронець витягнув пляшку віскі.
Охоронець-Витягнути вам віскі?
Аліна- Та...
Охоронець подав дівчині пляшку. Аліна пила з пляшки й плакала. Тут приходить повідомлення від Мири.
Мира-Навіщо ти так з ним? Не можна так...
Аліна-Миро, мені самій погано. Я випила пів пляшки віскі, а мені нічого.
Мира-Алінко, не треба, не доводь себе. Головне — себе збережи. Ми тебе вивели з цього стану пів року тому . Пообіцяй мені, що ти не повернешся в той стан
Аліна-Миро, я не можу без нього.
Мира-Пообіцяй.
Аліна-Вибач, я не можу, я не хочу жити без нього.
Мира-Не забувай, ти обіцяла Назару.
Брат був для дівчини завжди людиною, на яку вона хотіла рівнятися.
Аліна-Добре, я пообіцяю.
Дівчина вимкнула телефон. Охорона під'їхала додому. Дівчина вибігла з машини й побігла в дім. Там її зустріла мама.
Мама-Аліна, чому ти в такому стані?
