Тато—ти де?
Аліна— в...
Дівчина почала нервувати. Хлопець тихо промовив:
Вова—правду
Аліна— Я у Вови
Тато— Що ти там робиш?
Аліна— Я ночувала у Вови після ресторану,
Тато— Ти говорила, що будеш у Назара, — батько почав підвищувати голос, від чого дівчина ще більше занервувала.
Аліна — Так, я збрехала, але якби я не збрехала, ви б мене не відпустили,
Тато— Не відпустили б,
Альвіна— Ну все, я буду йти, — промовила дівчина.
Тато— Додому!
Аліна— Ні, я не поїду додому.
Тато— Я сказав, додому! — продовжував наполягати батько.
Аліна — Ні!
Тато— Ти хочеш, щоб було, як півроку тому? Стати повією у нового хлопця?
Дівчина почала плакати, руки затрусилися. Вова почав заспокоювати її.
Аліна—ти ж обіцяв...
Тато— Що обіцяв? Що не буду казати тобі, що ти... — кричав далі батько.
Дівчина ще більше занервувала.
Аліна— Хто я? — запитала вона, намагаючись стримати сльози.
Тато— Повія одягаєшся відкрито, поводишся так, що мені соромно, що ти моя донька!
Аліна— Можеш не перейматися, тебе більше немає доньки!
Тато— Додому!
Аліна— У мене більше немає дому. І так, я не буду вчитися на прокурора. Я піду на фотографа, як мріяла!
Тато— Ти не посмієш!
Аліна— Уже як два дні
Тато— Я тебе вб'ю! — закричав батько.
Аліна— І додому я не повернуся... , — тихо промовила Аліна. — Передай мамі, що я її люблю.
Дівчина більше не слухала, що говорив батько. Вимкнувши телефон, вона почала ще більше плакати. Хлопець притулив її до себе.
Вова— Сонце, заспокойся, все буде добре,
Аліна — Батько сказав, що моя поведінка, стиль, і все, що я роблю... Я роблю, як повія
Вова— Ні, не слухай його. Ти прекрасна. Скромна дівчина. І ні краплі не схожа на дівчину легкої поведінки, — запевнив Вова. — Аліно, тільки не реагуй різко, але я люблю тебе...
Дівчина зупинилася в шоку.
Аліна— Щ що? — перепитала вона.
Вова— Я люблю тебе,
Аліна— Я тебе теж, — ледь чутно відповіла дівчина.
Вова— Що? — здивувався хлопець, але почав усміхатися.
Аліна — Я тебе люблю,
Дівчина прокричала це на всю квартиру, через що хлопець підняв її на руки й почав кружляти.
Аліна— Ха-ха-ха,Кіт , відпусти мене!
Вова відпустив дівчину й подивився їй в очі.
Аліна — Що ти так на мене дивишся?
Вова— Як ти мене назвала?
Аліна— Кіт, тобі не подобається?
Хлопець поцілував дівчину. Через хвилину вона відсторонилася.
Вова — Ти будеш моєю дівчиною?
Аліна— Не знаю... Все так швидко. Я подумаю.
Вова відпустив дівчину й пішов на кухню. Аліна почала доганяти його.
Аліна — Ну, Вова, ти що, образився?
Вова— Ні.
Аліна — Ти образився
Вова — Ні.
Аліна — Так.
Вова — Ні.
Аліна — Тоді поцілуй мене.
Хлопець поцілував дівчину в щічку.
Аліна— Все-таки образився, — зітхнула дівчина
Хлопець нічого не сказав.
Аліна— Добре, я згодна,
Вова широко посміхнувся.
Вова— Все-таки я ж казав, що ти в мене втюрилася
Аліна — Іди звідси, — засміялася дівчина і легенько вдарила хлопця в плече
Вова— Все-все, що будемо готувати?
Аліна— Давай пасту.
Пара готувала, дурачилася, і раптом вони почули дзвінок у двері...
