Інший шлях

Дитинство.

Цього грандіозного дня малий Олег чекав кожен рік. В особливий для хлопця схід сонця, батько робив виключення та забував про незграбність та слабкість свого сина, ставлячи на перший план сімейну ідилію, яка кожен раз відчувалася як чарівний збіг обставин - гарний настрій чоловіка та день народження його єдиного спадкоємця.

Сьогодні Олегу виповнилося 7 років, вже завтра хлопець офіційно стане частиною підготовчого табору лицарів королівської гвардії.

— Олег, прокидайся, — батько ласкаво провів рукою по спині сина. Хлопець одразу підскочив з місця солодко потягуючись, прикидаючись, що тільки прокинувся.

Насправді ж Олег ще з вчорашньої ночі не спав і на пальцях відраховував час до свого особливого дня.

— Доброго ранку, батько! - пролунав дзвінкий голос дитини. Малий піднявся та сів, його ноги, звисаючи з ліжка, нервово колихалися очікуючи наказу. Хлопець вже не міг дочекатися, коли ж батьки почнуть його вітати.

— З Днем народження, дитинко моя, — першою до своїх обіймів пригорнула його мати. Її долоні блукали по обличчю єдиного сина ніжно нагладжуючи, вуста торкалися спочатку лоба, а потім і кожної щоки.

— Мій маленький, любий синочок.

— Марія! Облиш ці пестощі. Він більше не дитина! — обурений поведінкою жінки, чоловік трохи грубо відтягнув кохану від малого.

— Олег. Від сьогодні твої тренування будуть ще більш виснажливі. Тепер ти вже не дитина, розумієш? - свої великі долоні батько поклав на ще поки дитячі плечі сина та серйозним тоном спонукав Олега брати відповідальність за свої дії.

— Знаю. Я обіцяю тобі, що виросту гідним тобі лицарем! — як ніколи раніше, переконливим голосом, Олег вперше дозволив собі порівняти себе з батьком.

— Добре. Час для подарунка. Ходімо, — чоловік з усмішкою на вустах, під супроводом щасливої матері, повів своє дитя в невідомому напрямку. Хлопчик з острахом та цікавістю ледве поспівав за швидкими кроками батька.

— Що там? Що? — питав постійно він.

— Почекай трошки, — ласкаво усміхаючись, казала йому мати легко стискаючи маленьку руку сина.

Емоції переповнювали тіло юнака, Олег ледве стримував бажання вирватися і побігти вперед, щоб швидше побачити подарунок.