Альвіна ще спала. Валерій прокинувся, пішов в душ та готувати сніданок для своєї нареченої. Закінчивши пішов в кімнату будити кохану.
Бондар-Алька, сонечко,вставай, ідемо снідати)
Говорив хлопець та розціловував щочки найдорожчої людини в своєму житті
Альвіна— Ммм, ще 5 хвилин…
Валерій— Ну, котик, вставай, там сніданок вистегне.
Альвіна— Встаю, кіт. Я хочу завтра чи післязавтра до дядька з’їздити.
Бондар— Добре, поїдемо разом чи ти сама?
Альвіна— Напевно, я сама зроблю йому сюрприз. Він ще не знає, що я в Києві.
Бондар— А що сьогодні ввечері робитимеш?
Альвіна— Спочатку в спортзал, потім із Лізкою погуляю. Ще хочу Вові сюрприз зробити він теж не знає. Якщо я не помиляюся, то сьогодні Романа з Леончеком мають в Україну приїхати. Хочу їх зустріти.
Бондар— А плани на вечір маєш?
Альвіна— Якщо Романа на вечір не запросять, то ні.
Бондар— То в мене для тебе на вечір сюрприз.
Альвіна— Оу, сюрпризи я люблю! Ну, добре, я піду прийму душ і піду в спортзал. Ти зі мною?
Бондар— Ні, я на дві години на тренування, тому я ще відпочину.
Альвіна пішла в душ. Потім зібралася і пішла в спортзал. Після занять у спортзалі вона гуляла із Лізою та Міланкою а після прогулянки з дівчатами поїхала до квартири Вови. Зайшовши у під’їзд, вона викликала ліфт і піднялася нагору. Підійшовши до дверей, дівчина закрила глазок пальцем і подзвонила у двері. Вова довго не відчиняв, а потім відчинив. Великими очима він дивився на дівчину.
Вова— Алька…
Альвіна— Так, це я.
Дівчина кинулася в обійми до хлопця. Він почав її крутити.
Альвіна— Якщо ти зараз мене не опустиш на землю, то мене почне нудити.
Вова:є— Все-все, пускаю. Коли ти приїхала?
Альвіна— Два дні тому.
Вова— Чому не сказала? Я б зустрів.
Альвіна:— Мене зустрів Бондар . Я знаю, що ви один одного не переварюєте. Тому я аж сьогодні добралась до тебе. І, до речі, я тепер наречена!
Останнє слово Альвіна прокричала на всю квартиру.
Вова— Нічого собі! Я дуже радий за тебе.
Не звертаючи уваги на те, що Альвіна:
— Якщо ти зараз мене не опустиш на землю, то мене почне нудити.
Вова— Все-все, пускаю. Коли ти приїхала?
Альвіна— Два дні тому.
Вова— Чому не сказала? Я б зустрів.
Альвіна— Не зустрів би, Бондро. Я знаю, що ви один одного день переварюєте. Тому я аж сьогодні добралась до тебе. І, до речі, я тепер наречена!
Останнє слово Альвіна прокричала на всю квартиру.
Вова— Нічого собі! Я дуже радий за тебе.Не звертаючи уваги на те, що “наречений” — Бондар,
Альвіна— Ну, Вово, може, ти мені нарешті розкажеш, чому ви один одного так не переварюєте?
Вова— Ну, по-перше, він гравець “Шахтаря”.
Альвіна— А по-друге?
Вова— А по-друге, я тобі не скажу. Пішли пити чай.
Альвіна— Ну, Вово, розкажи, будь ласка.
Вова— Ні
Альвіна— Ну, добре, пішли пити чай.
Вова обійняв Альвіну за плечі, і вони пішли на кухню. Вони добре поговорили, Альвіна розповіла Вові щось цікаве. Розмова зайшла про Францію, хлопець розповів про свої досягнення, яких він досягнув за півроку тут. Раптом задзвонив телефон дівчини — це була Романа
Привітик 💖, для того щоб отримати спойлер знайдіть підреслене слово та напишіть його мені в анонім бот, силка в тгк:shapa152 ❤️🔥💋
ВИ ЧИТАЄТЕ
Все почалось з невдалого компліменту
FanfictionЦя історія про закохану пару яка переживає труднощі та витримує їх не зважаючи на різницю в часу. А все інше зрозумієте вже під час прочитання фф🐍💫💋
