Частина 9: Ну ще трішки і все...

122 17 3
                                    

Настав по осінньому прохолодний ранок, але його прикрашало сонце, яке вже своїм промінням освітлювало нашу кімнату. За вікном щебетали пташки. Горизонт трішки затуляв ранковий туман. Ранок просто чудовий якщо б я не бачила перед собою малолітніх алкашів які або лежать на ліжку, або біля нього або взагалі на центрі кімнати. Я потягнулась за телефоном щоб глянути котра година, але коли я його розблокувала то побачила багато різних фото, в основному вони були змазані. Звісно,важко фотографувати коли ти не тверезий, але одна фотографія просто не давала мені заспокоїтися! На ній була зображена спляча я, поряд стояла Хана яка дивилася на Девіда і здається усміхалася, а Девід сидів у мене на ліжку я цілував в лоб. Що там відбувалося?! У мене стільки запитань на які мені скоріше за все ніхто не дасть відповіді! Я встала із ліжка і переступаючи усіх «трупів» зайшла у вбиральню. Я хотіла вмити лице та почистити зуби, але дзеркало було розмальоване губною помадою, раковина була вся у пустих бутилках. Я зрозуміла, що мені треба знайти інше місце для процедури і пішла у кімнату ботанів. Вони звісно вже усі проснулися. І дивилися на мене таким поглядом, начебто, я людина яка пережила зомбі Апокаліпсис.

— Як ти можеш на ногах стояти?– запитала мене якась моя однокласниця. Мені потрібно їх усіх вивчити.

— Це магія. А зараз можна я скористуюся вашою вбиральньою?— із усмішкою запитала я.

— Т-так— відповіла все та ж дівчина. Після усього я вийшла із їхньої кімнати і направлялась у свою, але мою увагу звернув шатен який стояв на першому поверсі та пив мінеральну воду.

— Доброго ранку, босе– із усмішкою проговорила я.

— Ранок просто чудовий, особливо коли у тебе похмілля.– із сарказмом відповів Акайо.— До речі а чого ти така жвава? Я очікував, що ти як і всі будеш відходити від вчорашнього.

— Я сумніваюсь, що я змогла б сп'яніти повітряним шляхом.

— Але ти ж пила, я бачив як ти брала стаканчик коли тобі запропонували.

— Так я брала стаканчик, але вміст виливала у вазонок.

— Ти, що безсмертна? Знаєш, що із тобою зроблять хлопці за це.

— По-перше я сумніваюсь,що вони зможуть щось зробити, а по-друге я не можу пити навіть якщо б і хотіла. У мене є свої проблеми.

Я повинна бути в історії!Where stories live. Discover now