Тільки через мій труп...

~Частина 14~

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
-Гуд морнінг гайс! Сказав Техен відкриваючи двері ванної,- ха я ж казав що ви мені ще дякую скажете, давайте прокидайтесь голубки!
                          ~~~~~~
Я відчула як Чімін почав рухатись і від цього прокинулась. Тіло затекло і боліло від ночі на холодній підлозі. З кухні доносився смачний аромат. Біля дверей стояв Те і щось говорив, але я його не чула. Я ледь піднялась з підлоги за мною піднявся і Чімін.
-Ну що голубки пішли снідати! Сніданок вже не столі.
-Техен! Через тебе я не відчуваю тіла! Ти хоч знаєш як це спати на холодній підлозі?! Напів криком сказала я.
-Ні не знаю, але воно того варте ви ж тепер разом?😏
-Замовки. Сказала я і вийшла з ванни.
-Що це з нею? Здивовано сказав Те.
-В неї брат ідіот а в мене друг, ось що з нею.
-І ти туди ж, я хотів як найкраще. Надув щічки Те.
-Добре добре, твій метод допоміг.. дякую, тихо сказав Чімін і пішов на кухню.
-Я не голодна.. мені потрібно привести себе в порядок, скоро повернусь, прощебетала я і пішла на гору. Сил не було новіть поїсти, але я пересилила себе переодягнулась умилась і спустилась на низ.
-Лін, я думав ти вже не спустишся, давай сідай їсти.
-Те, я не голодна... і почуваю себе погано, в мене якесь дивне передчуття.
-Яке там передчуття, давай сідай їсти хоча б чай випий.
-Добре.
Ми швидко поснідали, Те повідомив, що обідом приїдуть батьки, тому Чімін не довго чекаючи зібрався піти.
-О ти вже йдеш? Ну добре залишу вас, сказав Те і пішов на кухню.
-Ти як Лін?
-Все нормально, усміхнулась я.
-Так що ми офіціально разом? В Чіміна загорілись очі яскравими вогням, в цих вогнях хотілось розчинитись, потонути..
-Ммм, я думаю так, засміялась я.
-Хмм, я ж казав що ти будеш моєю дівчиною? Задоволено сказав Чімін піднявши голову.
-Ні.. щось не пригадую. Продовжувала усміхатись я.
-Як це не пам'ятаєш! Обурився Чім надувши губки,- в бібліотеці, хіба не пам'ятаєш.
-Добре добре, ти казав.
-От так, ну добре я напевно піду, до речі погуляємо завтра?
-О хороша ідея, я за.
-Ну тоді дозавтра?
-Дозавтра. Чімін вже хотів йти, але через секунду повернувся і чмокнув мене в лоб, мої щоки зразу залились фарбою.
-Я дуже радий, що це сталось. Сказав він і вийшов з будинку, я лиш встигла усміхнутись.
Після цього я піднялась на гору і взяла в руки телефон і побачил 46 пропущених дзвінків від Хоупа і вирішила передзвонити:
-Ало Лінсу? Це ти? З тобою все в порядку?
-Ммм ну так що могло зі мною статись.
-О Боже ти взагалі офігіла?? Чому ти не відповідаоа на мої дзвінки? Я хвилювався.
-Мм довга історія, я потям розповім.
-О ні ненавджу коли ти так кажеш..
-Ти щось хотів? Перебила я друга.
-Та ні, просто хотів спитати як ти там.
-Я в порядку, жива здорова.. Добре Хось побачимось в школі мені час іти.
-Стоп що? Ні Лін... я поклала трубку і одразу завалилась спати.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

-Лін прокидайся! Батьки приїхали. Почула я за дверима голос Те. Нехотячи я піднялась з ліжка і спустилась на низ. Вся сім'я сиділа за столом з кам'яними обличчями.
-Привіт мам, привіт тату.. щось трапилось?
-Доцю присядь, сказала мама.
-Що таке? Сівши за стіл спитала я.
-Нам треба серйозно поговорити, твердо сказав тато.
-Не лякайте мене, що трапилось?
-Лін ми знаємо що, ти привикла до Сеулу і що найшла хороших друзів і влилась в нову школу...
-І..?
-Лін нам потрібно переїхати, на цей раз в Тегу, в батька там нова робота і ми більше не можемо оплачувати будинок в такому дорогому районі. Тому до кінця тиждня ми повинні вже бути в Тегу...
Останні слова я вже погано чула, все було ніби за склом. Я ледь найшла сили піднятись на верх і зайти в свою кімнату після цього в очах потемніло...

(Частина вийшла коротка вибачте) Дякую💜 що дочитали цю частину до кінця. Вибачте🙏 що так довго не було оновлень я просто лінива срака. Чекайте нові частини💋