Тільки через мій труп...

~Частина 18~

Ви колись втрачали свідомість? Ні? А я так, кожного разу коли я перехвилюсь я можу знепритомніти і цього разу нічого не змінилось. А знаєте як важко виходити з цього стану? Ні? А я знаю, от тоді так  хотілось поспати, але мене щось настирно витягувало з цього стану. І через кілька хвилин я все ж таки розплющила очі. Перше що я побачила це ті самі сірі тони, і я почала згадувати що трапилось, а потім я побачила схвильоване лице Чіміна.. стоп Чіміна? Різко піднявшись, я не розрахувала силу і так "легенько" стукнулась чолом з чужим носом:
-Аай боляче! Ти мене вбити хотіла?
-Вибач, я не спеціально. Так стоп що ти тут робиш?
-Живу.
-Я мабуть ще раз втрачу свідомість на років так 30 ок да? Я лягла назад на диван і міцно заплющила очі.
-І що ти робиш?
-Лежу без свідомості, все ж в тому положені сказала я.
-Чому? Тобі на стільки не подобається той факт що я твій сусід?
-Ні...
-Тоді чому?
-Соромнооо, пронила я.
Мені правда було дуже соромно за те, як я вчинила при останній зустрічі.
-За що?
-Ти знаєш..
-Я знаю.
-Вибач мене..
-Я над цим подумаю.
-А я ще так полежу кілька років.
-Як хочеш. Чімін піднявся і направився в сторону кухні,- Рамьон будеш?
-Так?..
Сама не знаю чому це прозвучало з такою інтонацією.
-Ну тоді втратиш свідомість після вечері, домовились?
-Угу. Я спочатку відкрила одне око а потім друге прямо перед моїм обличчям на відстані 3 сантиметрів було обличчя Чіміна, він усміхався, як тоді в останній день. Мої губи засвербіли і з'явилось тільки одне бажання, відчути смак губ навпроти.
-Ти така мила коли червонієш.
-А? Що? Я не.. я не червонію тут просто гаряче.. ось.
-Нуу як скажеш, пішли вечеряти. Чімін відсторонився від мене а потім простянув руку.
-Давай я допоможу, а то ти була без свіомості десь 3 чи 4 години.
-Скільки!? Піднялась я.
-І що ти робив весь цей час?
-Чекав пробудження сплячої красуні.
-Еей не жартуй так. Я легенько вдарила його в плече.
-Я на тебе в суд подам, ти застосувала насилля проти свого співмешканця, а це карається законом, ти ж майбутній юрист маєш про це знати. А ще я не хочу мати статус твого співмешканця.
-Що це значить? Не розуміла я.
-Свята ти простота, усміхнувся Пак,- від сьогодні ти моя дівчина і це не обговорюється.
-Тільки через мій труп, усміхнувшись сказала я.
-Я вже десь чув цю фразу, усміхнувся Чімін, а через секунду накрив мої губи своїми...

                       Happy End

Дякую❣ що дочитали цей фанфік до кінця. Дякую за коментарі💌зірки🌟 збереження📌 і просто за те що читали(повторяюсь🤦‍♀️) всіх люблю і обнімаю зустрінемось в новому😉❤ фанфіку🌈💜