-- Ноа? Ти що з глузду з'їхав? Як ти взагалі заліз у вікно другого поверху? -- здивовано скрикнула я, побачивши в вікні друга
-- Я теж радий тебе бачити -- саркастично мовив хлопець -- Може ти нарешті пропустиш мене в кімнату? А то я вже не можу висіти на підвіконні. -- він поглядом вказав мені відійти.
Я кивнула і відступила один крок убік, а Ноа проліз в мою кімнату.
До речі, знайомтесь це -- Ноа. Мій найкращий друг, як ви вже, напевне, помітили в моєму оточенні мало дівчат, а точніше їх взагалі немає. Так от, Ноа красивий, але розуму у нього набагато менше аніж привабливості. Він ще той гультій, жодна вечірка не обходиться без Ноа, особливо, якщо на вечірці є алкоголь. Він легковажний, веселий, проте дуже вірний друг. Але я боюсь, що наша дружба може зіпсуватися, адже я відчуваю до нього щось більше, аніж просто дружню симпатію. І як ви вже мабуть здогадалися, це третя "жертва" моєї симпатії.Я склала руки на грудях, і змірявши хлопця поглядом, мовила:
-- А тепер пояснюй! Для чого проліз вночі в мою кімнату. -- я принюхалась до подиху хлопця -- судячи зі всього ти ще й не тверезий!
-- Не кричи так бо твій тато почує.
-- Та він вже давно спить -- я байдуже мовила
-- А от і ні, я ж в твоє вікно то не з першого разу попав -- вираз обличчя хлопця став веселішим -- бачила б ти його обличчя, коли він стукав у вікно, відганяючи "ворон", зі словами: "-- Кляті ворони! Була б моя воля, я вас всіх б перестріляв!" -- Ноа розсміявся.
-- Ти що зовсім здурів? А якби він тебе побачив? Не забувай що мій тато поліцейський, який в шухляді зберігає службовий пістолет!
Він тільки кивнув у відповідь.
-- А тепер розповідай чого ти тут!
-- Ну я був на вечірці, звісно, що пішов я на неї з дому не через двері, ти добре знаєш моїх батьків.
-- А можна ближче до теми?
-- Май терпіння. Ну повертаюся я додому, лізу до свого вікна, а воно захлопнулось. Зазвичай в таких випадках я йду в незаселений буданок поруч з твоїм домом.
-- І що тобі завадило піти туди цього разу? -- нервово спитала я
-- А те, що цей будинок хтось купив і зараз він охороняється відеокамерами від таких як я поки там ремонт. От я і пішов до тебе, не ночувати ж мені на газончику поруч з твоїм велосипедом.
-- Ну добре, ти можеш залишитися, але спати будеш отут -- я вказала на велике крісло-подушку.
-- Гостеприїмність з тебе аж пре -- невдоволено кинув хлопець.
-- Шось не подобаєься? Тоді знай, вікно для тебе завжди відчинене і ти в будь-яку мить можеш вилетіти з нього! -- я голосно скрикнула
-- Та тихіше ти, якщо звісно не хочеш щоб твій тато зайшов в кімнату і побачив в ній напівголого хлопця -- мовив Ноа, скидаючи з себе футболку.
-- Поверни це на місце. -- сказала я, вказуючи на футболку яка вже лежала на килимку -- ти змушуєш мене червоніти! -- розгнівано додала.Через деякий час Ноа вже мирно посапував на м'якому кріслі, а я не могла заснути, адже мені заважав його нестерпний храп. Мене це вкрай вибісило і я кинула в хлопця подушкою, яка на мить припинила ці потворні звуки. Та за дві секунди він, обійнявши кинуту мною подушку, перевернувся на інший бік і продовжив спати.
-- Та він знущається -- тихо пробурмотіла я.
Ця ніч видалась довгою і нестерпно безсонною, адже ця нагла пика ні на мить не переставала хропіти. Мало того що вдерся в мою кімнату, так ще й спати мені не дає. Сьогодні я проснулась раніше за будильник, таке зі мною вперше, оскільки мені вистачало часу на "збори", вирішила вдягнути щось нарядне. Відкривши шафу, я дістала з неї джинсовий сарафан і жовту полосату футболку. Підібравши "лук", я окинула поглядом сплячого Ноа, який на ранок став менше хропіти, і пішла в ванну. Так як перевдягатись в кімнаті я з певних причин не могла, з ванни я вийшла вже в одязі. Побачивши відчинені двері татової кімнати, я зрозуміла, що він вже прокинувся, тому я швидко побігла до себе.
-- Вставай і вимітайся! -- сказала я, штурхаючи Ноа за плече.
Як на диво він без жодних слів піднявся і поліз до вікна
-- Стій. Тобі зараз не можна лізти через вікно.
-- Чого це? -- сонно пробурмотів Ноа
-- Як думаєш, що скажуть сусіди , коли побачать як з мого вікна вилазить напівголий хлопець?
-- А як я по твоєму маю вийти, якщо всюди ходить твій тато?
-- В мене є ідея -- сказала я з єхидною посмішкою на обличчі
-- Ти мене лякаєш -- сказав хлопець, звівши брови в гору
-- Та ні ідея звичайна, просто завжди хотіла так когось налякати. Пам'ятаєш, як в тому фільмі про психушку? Так от, ти поки сиди тут і не рипайся, через 15 хвилин тато піде на роботу і ти спокійно вийдеш через двері.
-- Ну добре тоді. Але у фільмі було зовсім не так.-- сказав хлопець вмощуючись на кріслі
А я взяла з тумби розчіску і почала приводити в порядок свою зачіску. На голові я зробила високий хвіст, макіяжу зазвичай я в школу не роблю, адже в мене просто немає на це часу, але сьогодні я вирішила легенько підвести брови, використати туш і легкий рум'янець.
-- Класно виглядаєш -- сказав Ноа оглядаючи мене
-- Дякую, до речі, тато вже пішов тому можеш сміло виходити через двері, але вдягни футболку.Коли Ноа пішов, я спустилася на перший поверх, взула свої жовті кеди і покинула дім. На вулиці я підняла свій велосипед з газону, який вже для мене перетворився на велосипедний гараж, і вирушила в школу.
Як тільки но я виїхала зі свого подвір'я на дорогу вийшов хлопець, я не встигла пригальмувати і моє переднє колесо врізалось в його ногу, хлопець не втримався на ногах від удару і впав на асфальт. Глянувши на нього я зрозуміла що це...

ВИ ЧИТАЄТЕ
1 з 13
RomanceПривіт) Мене звуть Одрі. І це моя божевільна історія. Чому 1 з 13? Цікаве запитання... Мабуть, відповідь ви на нього отримаєте під час читання цієї безглуздої маячні, яка стала частиною мого життя. Я впевнена що заінтригувала вас. Я та ще інтригантк...