Драміона (Відчуття - Закоханості)

Глава 14

ТИМ ЧАСОМ ГЕРМІОНА
Біль. Страх? Холод. Що зі мною? Все тіло немов завмерло на місці. Я що померла?! Відчуття наче після того випадку в таємній кімнаті. Мене всю паралізувало. Але це щось інше. Щось більш страшніше за той випадок. Можливо я просто сплю. Але ж ні! Я точно пам'ятала, що когось мала шукати. Але кого? Ну, давай. Хто? Хто?

Важкі кроки наближалися до мене. Чому я не бачу хто це? О, Боже я що справді померла? Блін в мене ж очі закриті. Важко розплющивши очі, я бачу риже волосся. Рон? Що він тут робить? Що сталося? Він сідає біля мене і я вже бачу, що це Госпітал. О, Боже...

— Герміона... Я сильно переживав за тебе, - говорить він і я зупиняю свій погляд на нього. Що він в чорт забири верзе?!! Я не втратила пам'ять, і добре пам'ятала як він намагався мене поцілувати.

— Що ти тут робиш? Що сталося? - проігнорувавши його слова.

— Тебе знайшли на снігу всю замерзлу. Хагріт приніс тебе на руках. А потім ти тут опинилася. Герміоно, як ти? - як я? Та він знущається?!! Мені болячи. Все тіло болить наче після удару струма.

— Де Малфой?! - от кого я мала знайти. Де мій Драко?

— Він в надійному місці... А тепер дозволь мені допомогти тобі, - каже він і починає торкатися моєї ноги і підніматися вище. Та що він взагалі з себе корчить!!! Придурок.

— Іди геть! Рон Візлі, відійди від мене! Я почну кричати, - вже починаю вигинатися від огиди, алк він і не збирається припиняти це.

— Малфой... Він тебе так торкається, чи можливо, ось так, - він обхоплює мене за талію і запускає руку мені вниз живота. О,  Мерлін, та що це таке?!! Мені потрібно якнайшвидко його позбутися і скористатися паличкою.

Він все торкається і починає цілувати мене в шию. Фу! Якже огидно на це дивитися, та й ще відчувати його руки на собі. Де моя паличка?!! Я розвертаю голову в бік і бачу паличку, а зверху простирадло. Різко схопивши паличку я цілюся в Рона і починаю кричати.

— Я вб'ю тебе! Не торкайся мене, - ледь не плачу я, але стримую сльози.

Він на секунду відстронився. Напевно злякався. Я піднялася з ліжка і тримаючи паличку на поготові, йшла в бік дверей. Але в них ввірвався... Драко? Малфой. Мій рідненький Драко Малфой. Я стояла та дивилася на нього. А ззаді виднілися голови Джинні та Гаррі. Що вони тут роблять? Та вже не важливо. Головне, Драко тут і з ним все добре.