Драміона (Відчуття - Закоханості)

Глава 29💫

Минуло декілька днів

Від того дня, я помало відходила. Драко знаходився в Госпіталі, а мене відправили в кімнату. Помало школу відновили. Хоч, це і останній день в ній, потрібно як найвеселіше провести його. Я пішла до друзів. Вони всі сиділи в вітальнні і читали газету. Зайшовши в приміщення, Рон зразу підняв свої очі на мене.

— Привіт, народ, - сказала я і сіла на диван.

— Герміоно! Неочікувано. Як там Малфой? - запитав Рон.

— Все нормально... Сьогодні його випишуть. Може кудись сходимо? Все ж таки останній день, - сказала я.

— Чудова ідея! Але куди? - запитав Гаррі.

— Ну не знаю... Може підемо погуляємо біля озері? - запропонувала я.

— Але там водяться русалки! А це... Небезпечно? - запанікував Рон.

— Значить ви згідні? Тоді зустрінемось через півгодини. Я ще маю провідати Драко, - сказала я і вже направлялася до дверей.

— Стій! Ти справді так кохаєш його? - запитав Гаррі.

— Так. Щось не так? - лише це і промовила я, але не почувши відповіді, я вийшла на коридор.

Зайшовши в Госпітал, я бачила, як Драко стояв спиною до мене і складав свої речі в сумку. Я підійшла до нього. Обхватила його живіт і притиснулась до нього.

— Герміоно... Я так скучав, - сказав він і напевно він усміхався. Повернувся до мене і поцілував в лоб.

— Я тебе так кохаю, - сказала я.

— В тебе є якісь плани? Ми могли провести цей день разом, - натякнув він.

— Вибач, але через 25 хвилин я йду на озеро.

— Ясно. Стоп! На озеро? Навіщо? - запанікував він.

— Нічого небезпечного я не буду робити. З друзями прогуляюся. Хочеш з нами?

— Не знаю. Там буде Поттер та Візлі... Ні, дякую, - сказав він і відвернувся від мене.

— Щось сталося? Я можу відмовитись.

— Ні, ні! Іди звичайно. Просто, я думав, що сьогодні ми зможемо повернути ті відчуття з минулого. Іншого разу...

Він відстронився від мене і почав складати свої речі. Я невпевнено пішла. Чомусь мені жаль його. Він же хотів провести день зі мною, а виходить, я йду з друзями гуляти.