Драміона (Відчуття - Закоханості)

Глава 17💫

ТИМ ЧАСОМ АВТОР
Поки Герміона та Драко спали. Тим часом в пекельному світі були суперечки. Головний Лорд, а саме Волан-де-Морт, виясняв стосунки між маглонародженною та сином Луціуса.

— Коли це відбулося? Чому я завжди маю дізнаватися останнім, - крикнув на всіх Лорд. Всі затихли. Звичайно, всі боялися Лорда через його змію та закляттям.

— Лорде... - невпевнено озвався Снейп. — Драко, як два місяці закоханий в неї, - ледь вимовши це, Лорд подивився на нього. В його погляді було стільки холоду, жорстокості, огиди. Снейп, опустив голову.

— Драко - чарівник! А не хлопчисько яке бігає за маглонародженною. Чому Ти Северусе, нічого не робиш, щоб зупинити це? Чому ти нічого не зробиш?! - почав кричати Лорд і виставив свою паличку на Снейпа, всі ахнули, але не Северус. Він сидів нерухомо за столом. Йому аж ніяк не хотілося заперечувати, благати про пощаду. Ні. Він тримався гордо, адже не хотів, щоб його хресник втратив свою половинку. Снейп, колись теж кохав. А саме матір Гаррі Поттера. Саме вона була його коханням на все життя. Але жорстокий, холодний, огидний Лорд, вбив її. Лишивши хлопчика сиротою. Ввн ніколи не забуде, що саме зробив Лорд. І ось тепер, він не боїться вмирати. Він давно позбавився надії на щось хороше. В цьому житті його ніхто не тримає.

Лорд уважно вивчав міміку Северуса. На його лиці не було нічого - ні страху, ні суму, а лише пустота. Він забрав свою паличку і обійшов Снейпа з обох боків. Лорд хотів дізнатися про що саме він думає. І тому підніс свою паличку до лоба чарівника. Ні, він не пручався. Йому було не до того. Через декілька хвилин, Снейп був безсилий, його енергія погасала на очах, а усміхнений Лорд лише спостерігав за явищами в його голові. Він все бачив: Лілі маленькою та Северуса, Сортувальна-Шляпа, знущання над Северусем, сварка між Лілі та Северусом, та.... пустота. Н
Більше нічого він не побачив. Адже Снейп добре наклав на останній спогад добряче закляття. Він не хотів, щоб хтось дізнався, що в ту ніч, він бачив, як саме вбив Лорд Лілі та Джеймса. А маленький Гаррі плакав в ліжечку спостерігаючи на це все.

Снейп заговорив ледь чутним голоском.

— Ніхто не завадить відчуттям хлопця покинути його... Чуєш, ніхто, - і тут же Снейп впав з стільця. Ні, він не помер, а лише відключився. Лорд недовольно поглянув на нерухоме тіло цього чарівника.