Драміона (Відчуття - Закоханості)

Глава 20💭🎭😈

ТИМ ЧАСОМ ГЕРМІОНА

— ... Професорко Макгонаггл, ви впевнені що це подіє? - вкотре запитую я, вона киває та додає.

— Герміоно, так потрібно. Якщо цей дурдом не зупинити, то вся школа буде ходити як зомбі один за одним. А нам цього не треба. Так що твоя задача полягає в тому, щоб ти обдурила всіх навколо. Прикидаючись подругою Рона. Він буде все робити, щоб ти не зустрічалася поглядом з містером Драко.

— Чекайте, що? Так ви знаєте? - здивовано запитала я, на що вона кивнула.

— Добре, я все зрозуміла. Можна я піду? - вона кивнула.

Я вийшла на коридору. По коридору я йшла з думками. Я вкотре перебирала інформацію, яку мені дали. Потрібно було як найшвидше покінчити з цим дурдомом. Всі наче зачаровані ходять та усміхаються один одному. Але моя жертва - Рон Візлі. Він має стати моїм другом, соратником, очима, вухами та навіть мозком. Єдине що мені потоібно від нього, це інформація про Лаванду. Саме її мені і потрібно. Адже не випадково Лаванда повернулася в Хогвартс. Це було б занадто дивно.

На зустріч йшов Рон. Я зібралася з думками та відклала їх в другий кінець мозку, та мило усміхнулася йому. Він наче сам вірить в те, що ми можемо бути ще тими старими друзями.

— Привіт, Роне. Як справи? Куди йдеш? - запитую на ходу і вже підходжу до нього.

— О, Герміоно. Привіт. А я тут збирався йти в залу. Адже зараз щось цікаве має оголосити професор Дамблдор, - хм, а це вже цікаво.

— Тоді пішли разом. Я якраз туди збиралася, просто в кімнаті щось забула, от і повертаюся туди, але вже потім піду.

— А, ну пішли тоді.

Ми разом пішли. Мені аж ніяк не хотілося бути з ним вічливою. Я намагалася бути спокійною, але мій вигляд давав всі ознаки на огиду поруч з ним.

— З тобою все добре? Ти якась сумна, - турботливо запитав він.

— Так, все чудово... Просто згадала щось погане, - я якраз думала про те, як я випила те зілля та побачила майбутнє.

Ми зайшли в залу і було чутно як всі гомонять про своє. Ми направились за наш стіл. Сівши ми побачили Дамблдора та біля нього професорку Макгонаггл.

— Увага, учні! За нашими "традиціями" цього семестра будуть змагання між факультетами. Так як Гріффіндор та Слизерин найемоційніші то вони будуть змагатися разом. А інші між собою. Також професорка Макгонаггл хотіла вам дещо розказати, - завершив він свою промову та відійшов вбік, а професорка стала та почала розповідати.