Драміона (Відчуття - Закоханості)

Глава 10💪👿🙈

ТИМ ЧАСОМ АВТОР
Драко прибув в Хогвартс. Вже понеділок і тому навчання на першому місці. Хоч як Нарцисса вмовляла сина не їхати, а вже залишитись дома, він відмовився від її пропозиції. Йому було цікаво дізнатисю плани Темного Лорда на Герміону. І тому зараз він стоїть біля входу в велику залу. Він оглядає стіл за яким має бути вона. Але її немає. Лише похмуре лице Паркінсон яка перебирає їжу в тарілці. Він попрямував до неї. Та він здивування аж підскочила. На її лиці заграла радісна усмішка.

— О, Драко! Як я рада тебе бачити, - радісно викрикнула та і вже хотіла його обнімати, але він став серйозним і відвернувся від хватки.

— Пенсі, де Грейнджер? - запитує він і дивиться на сусідній столик де сидів Гаррі з Роном.

— Та її вже два дні немає. Навіть не появляється на уроках. Не знаю, що там вже сталося, - відповідає вона і бачить, що ще трохи і він зірветься з місця.

— А не знаєш що сталося в факультеті?

— Знаю. Вона з усіма посварилася. Поттер та Візлі навіть не розмовляють з нею. А про інших я взагалі мовчу. Чого раптом тобі стало так цікаво?

Але він нічого не відповів, а лише пішов до виходу. Він на той момент був схвильований. Минаючи кабінет Снейпа, він побачив як хтось всхлипував слізьми біля сходів. Він побіг туди і побачив там, її. Вона геть не змінилася. Лише видно, що в неї був доволі жахливий вигляд. Волосся всі збилися і тепер лише ножниці допоможуть в цій ситуації. Її одяг був розірваним і видно було на її руках синці. Його очі стали широкими. Від одного погляду можна сказати, що вона собі щось робила. Він підійшов до неї і тут же обняв її. Вона навіть не пручалася, а лише ридала, сльози стікали по щоках і на спину Драко. Йому було байдуже, він лише хотів її, побачити, відчути її запах, почути голос. Невдовзі вона шепоче йому на вухо.

— Ліпше іди. Я зроблю гірше тобі, - каже вона витираючи сльози, але вони все одно ллються. Драко лише прижав її ще сильніше і поцілував в лоб.

— Не зробиш. Ти моє щастя, - дивлячись їй ввічі, каже він.

Вона пригортається до нього, ще сильніше і вже заспокоївшись вона промовляє тихим голоском.

— Драко, мені страшно.

— Від чого?

— Я відчуваю як всі навколо мене ігнорують. Всім байдуже на мене. А тобі байдуже? - промовляє вона і піднімає свій погляд на нього.