Глава 4😼📝💘

477 19 1
                                    

***
Чорні стіни коридора так і лякали мене. З кожного боку обертаюся, щоб ніхто мене не побачив. І справді під плащем ще страшніше ніж назовні. Я помало спускаюся по сходам, вниз.

Все ж таки, в підвалі чути запах сирості і гниллю. Це мені не подобається і я закриваю ніс ротом. Ступаю пару кроків і бачу, що двері в кімнату відчинені. Зазирнувши в середину, я бачу як силует Малфоя стоїть біля дзеркала на півголим. Від чого я хутко закрила очі і хотіла вже обернутися, аж як відчула, що він обернувся на двері.

Я відкрила очі і побачила як він наближається. Серце застучало. Лодоні спітніли. Я вже бачу, як він витягує свою паличку і виставляє на мене та промовляє закляття.

Але він лише зачинив двері. І я пришвидшила ходьбу зайшла в середину. В слизиринській кімнаті все по їхньому. Ці нікчемні стіни в темних тонах, підлога, меблі, навіть дизайн кімнати по слизиринські.

Малфой продовжує дивитися на себе в дзеркало. І я бачу який в нього торс. Просто не можу не дивитися на нього. Він такий... Такий.... Як там... Привабливий?

Він бере білу сорочку з спинки стільці і натягає на себе. Він починає застібати ґудзики. Дивлячись на нього в мене виникає бажання щось зробити. Підходжу блище до нього і торкаюся його спини. Він це відчуває і дивиться на себе в дзеркало. І продовжує застібати ґудзики на сорочці, але помало. А я тим часом, проводжу рукою по його спині і різко розвертаю до себе. Він відчуває, що хтось біля нього є. І він лише єхидно усміхається сам собі.

— Хто тут? Пенсі?, - коли він промовив ім'я, тієї чорноволосої дівки, то мене з середини виривало.

Я опустила руки до його торсу. І почала спускатися нижче. Він як на диво ловко схопив мої руки і торкнувся шматочка плаща і зняв його. Він усміхнувся коли побачив, що перед ним я.

— Мм. Грейнджер. Що ж ти робиш тут, - запитав він прикусюючи нижню губу.

— Думав це Паркінсон, - зі злості промовила я. Він лише єхидно усміхнувся і обернувся до мене спиною. Почав дивитися на себе в дзеркало.

— А ти що ревнуєш? Чого прийшла, - промовив він застібаючи ґудзики на рукавах.

— З чого це, я маю тебе ревнувати?! Ти слизняк нікчемний!, - грубо відповіла я і дивилася на його відображення в дзеркалі. Він різко обернувся до мене і схопив мене за талію, притис до себе.

Драміона (Відчуття - Закоханості)Where stories live. Discover now