~Несумісні~

Глава 4

- Ну, а тепер моя черга! Знайомтесь це мої діти - Чон Джису, Чон Юнгі, Чон Розе і Чон Чонгук! - коли він всіх представив, ми почали говорити - «Приємно познайомитись», «Рідіьввас вітати» і.т.д. Але один голос мені був знайомий, та я не могла зрозуміти, де я його чула! Ми пройшли знову за стіл, але вже більшою компанією і посоли розмовляти. Точніше кажучи батьки, розмовляли, а я намагалась згадати, де я чула цей голос і... його одяг. Чорні брюки..., смокінг... і біла сорочка...Так це ж той маніяк!
- Мамо, я прошу пробачення, але нам вже час до школи! - сказала я
- Справді!? Скільки зараз!? Ах, дійсно, вже час! Біжіть! - сказала мама
- Зачеккайте! Доки ви не пішли, ми хочемо сказати вам важливу новину! - сказав тато
- Новину!? І що за новина!? - запитав Чім
- Ви знаєте, що сім'я Чон перевертні!? - запитав він
- ПЕРЕВЕРТНІ!? - викрикнули ми
- Так!
- О Боже! Дівчата станьте позаду мене! - сказав Джин. Ми відразу стали позаду нього в бойову позу
- Не хвилюйтесь! Ми вам не нашкодим! Ми хотіли запропонувати, об'єднати школи, для кращого порозуміння! - відповів містер Чон
- Звідки нам знати, що ви нічого проти нас не замислюєте!? - сказав Чімін
- Не хвилюйся, друже! Ми теж не в захваті від цієї ідеї! - ха, він ще й хамло!
- Я тобі не друг і ніколи ним не стану! - відповів Чім
- Навзаєм! - мда, весело буде
- Я в школу! - сказала і вже хотіла піднятися на верх, але не тут то було
- Куди це ти!? Ми не договорили! Це не вічливо, ось так іти серед діалогу! - сказав той другий
- Вас забула запитати, що мені робити! Ходімо, нам до школи час! - звернулась я до своїх
- Так, ходімо! Нам немає, чого тут робити! - сказав Чімін
- Ти правий! Ходімо! - підтримала нас Ліса
- Перший раз в житті, я з вами згоден! Я в шоці, що ви на таке пішли! Ми ж не знаємо, що в них на думці! Це може бути все підстава! - сказав Джин, а ми повідкривали роти! Джин ніколи не перечив батькам, а тут!
- ДЖИН! Як ти так можеш говорити!? - крикнув на нього батько
- Що Джин, що Джин, тату!? Ти хоч розумієш, що робиш!? - запитала я у тата
- Дженні, будь ласка, досить! - вже спокійніше сказав батько. Мені здалося ніби, він чогось боїться
- Що Дженні!? Ти впустив в дім ворогів, які вбили твого діда і прадіда, які намагалися винищити наш рід! Звідки ти знаєш, що вони зараз не нападуть, коли ми послабили хватку! Вони можуть, винищити нас! Ти глава клана, ти маєш захищати своїх підопічних від ворогів, а не впускати їх в дім! - сказала я
- Дженн, послухай! Ми не збираємося на вас нападати! Ми прийди об'єднати наші школи, для кращого порозуміння, а не війни! - сказав містер Чон
- Знаєте, погана відмовка! Для молодших класів! Я не пущу вас! - сказала я
- Хто ти така, щоб не пускати нас!? Ти всього лиш маленька комашка! - сказала та дівчина
- Це ти хто така!? Не забувай ти не всоєму домі, не на свої тереторії, тут повно вампірів, які хочуть помсти за смерті своїх близьких! - усміхнулася я, підходячи до неї
- Руки геть! - підійшло те хамло
- Звідси геть! - сказала і показала на двері
- Дженні..., - тато спробував доторкнутися до мене, але я видьорнула її
- Не підходь до мене! Як ти міг їх впустити в дім!? Якщо ти їх підтримаєш, ти більше не глава цього клану! Джин посяде твоє місце! Ліса займе місце мами! Чімін займе місце головно-командуючого! А я займу місце королеви-війни і захищу наш клан! - сказала я. Всі затихли! - Ходімо! Ми сьогодні не йдемо до школи! Ми йдемо готуватися до оборони! Я впевнена, ВОНИ НАПАДУТЬ! - я пішла вперед, але раптом я почала падати. Голоси..., я чую голоси! Вони застерігають. Хтось загине!
POV Lisa
- Не підходь до мене! Як ти міг їх впустити в дім!? Якщо ти їх підтримаєш, ти більше не глава цього клану! Джин посяде твоє місце! Ліса займе місце мами! Чімін займе місце головно-командуючого! А я займу місце королеви-війни і захищу наш клан! - я знала, що вона дуже хвилюється за наш клан та прагне захищати його, але не настільки! - Ходімо! Ми сьогодні не йдемо до школи! Ми йдемо готуватися до оборони! Я впевнена, ВОНИ НАПАДУТЬ! - вона пішла вперед. Я хотіла зупинити її, але вона почала падати
- ДЖЕННІ! - крикнула я і почала бігти, щоб зловити її, але...
- Вона знепритомніла! - сказав Чонгук, тримаючи Джен на руках
- РУКИ ГЕТЬ ВІД НЕЇ! - крикнув Чімін і відібрав Джен у Чона, - Джен, вставай! Вставай!
- Дженні, сонечко підіймайся! Ну, давай! - очі наповнилися сльозами
- Відійдіть! Джен, вставай! Давай, підіймайся! Дже...
POV Avtor
Не встиг договорити Джин, як Дженні почала світитися червоним та...
- Айщ! Вона гаряча, як вогонь! До неї неможливо доторкнутися! - сказав Джин
- Почалося...! ВОНИ ЗНАЙДУТЬ ЇЇ! ЧІМІН ШВИДКО СКАЖИ ОХОРОНІ ЗАКРИТИ ВСІ ВОРОТА, ВИХВАТИ ВСІХ ОХОРОНЦІВ ТА ПОСТАВИТИ ЇХ СКРІЗЬ! - почав кричати містер Кім
- ЛІСА, ДЖИН ЗАБИРАЙТЕ СЕСТРУ ДО КІМНАТИ! - крикнула місіс Кім
- Що робиться!? Що сталося! - запитав Джин
- ШВИДКО! - крикнули містер і місіс Чон. Всі почали виконувати, те що сказали.
- Ти думаєш вони її засікли!? — запитав містер Чон, містера Кім
- Незнаю! Її енергія сильніша, чим я думав! - відповів Кім
- А що нарахунок трьох інших!? - знову запитав Чон
- Поки що не проявилась! В Дженні найсильніша енергія, а додати її характер, то це зовсім - смертельна бомба! - відповів він
- Що за бомба!? - підійшовши запитав Чонгук
POV Jungkook
Коли вона падала я встиг її підхопити, але в мене забрав її Чімін. Всі почали приводити її до тями, але вона засвітилася червоним та ще й була гаряча, як вогонь. Господи, що за чорт!? Коли всі побігли виконувати прикази наших батьків, я хотів вийти на вулицю, але почув розмову:
- Ти думаєш вони її засікли!? — запитав тато, містера Кім. Що!? Хто засік!? Що вони несуть!?
- Незнаю! Її енергія сильніша, чим я думав! - відповів містер Кім. Енергія!?
- А що нарахунок трьох інших!? - знову запитав батько
- Поки що не проявилась! В Дженні найсильніша енергія, а додати її характер, то це зовсім - смертельна бомба! - відповів він. Бомба!? Я не витримав і все таки вийшов
- Що за бомба!? - підійшовши запитав я
- Синку!? Що ти тут робиш!? - запитав він
- Не переводь тему!? - сказав я
- Ти про що!? - Боже, як же ж я не люблю, коли включають, а-ля «Я нічо не знаю, моя хата скраю!»
- Я про бомбу, про яку ви тільки що говорили! - сказав я стримуючи злість
- Ні, нічого такого ми не обговорювали! - відповів містер Кім
- Ви, що думаєте, що я дурень і нічого не чув!? Тоді, як пояснити об'єднання шкіл!? Як пояснити вашу поведінку та вчинки!? Ви боїтеся її! Ви точно, щось приховуєте! І я дізнаюсь, що!

Привітики, всім! Ось ще одна глава! Будь ласка, будьте трішки активнішими! Пишіть свої коменти⬇️
Аньйо🤗