~Несумісні~

Глава 5

POV Jin
Я не спав всю ніч, сидів біля Дженні. Мене не покидала думка, що те про що мені розповідав тато, вже почалось!
Flashback
POV Avtor
Чоловік йшов по коридору, в кімнату до свого сина.
- «Тук,тук!» - почулося
- Заходьте! Відчинено! - сказав хлопчик років тринадцяти, який сидів за столом та читав книгу
- Це я синку! Не зайнятий!? - зайшовши в кімнату повністю запитав чоловік
- Ні, все впорядку! Ти, щось хотів, тату!? - запитав хлопчина
- Я хотів з тобою поговорити! - відпові батько, саджаючи сина на руки
- Про що!? - запитав хлопчик, вмощуючись на руках у тата
- Ти ж знаєш, хто ми!? - подивився він на хлопчину
- Так знаю! І що!? - запитав син
- Діло в тому, що ти Джин зі своїми братом з сестрою, не прості вампіри! Ви наполовину демони і маєте надзвичайну енергію! - сказав батько
- Яку енергію!? - здивовано запитав хлопчик
- Вона в вас, поки що не проявилась! Вона дуже небезпечна, але ви зможете її контролювати! Справа не в тобі, не Лісі, і Чіміні! Справа в Дженні! Вона перейняла ген, який був у вашої прабабусі! - він не встиг закінчити, як його перебив Джин
- Це ти про бабусю, яка була королевою війни!? - запитав хлопчик з іскрою в очах
- Так, я про неї! Ви не все знаєте, про бабусю! Діло в тому, що вона була не лише королевою-війни, вона була носієм надзвичайно небезпечного гену, який у спадок перейшов до вас, але найбільше до Дженні! - пояснив чоловік
- Я не розумію! До чого це все!? - не розумів хлопчик
- Цей ген дуже небезпечний, а ще небезпечніші люди, які його прагнуть знайти та присвоїти собі! - сказав батько заглядаючи сину в очі
- Вони будуть полювати нас нас!? - запитав Джин
- Так! І тобі потрібно захистити Лісу, Чіміна, а особливо Дженні! - сказав чоловік встаючи з місця
- Але, як мені зрозуміти, коли проявиться ця енергія!? - запитав хлопчик встаючи з колін батька
- Ти зрозумієш!
End Flashback
«Ти зрозумієш!», крутилося в мене в голові
- Пора тікати! - сказав я пошепки і пішо до всіх інших
Внизу
- Як думаєш!? Він зрозумів!? - запитала жінка, чоловіка
- Я впевнений, він зрозумів! - відповів чоловік, обіймаючи дружину
- Сподіваюся! - відповіла вона. І в ту саму мить спускається Джин
- Нам потрібно тікати! - сказав він зайшовши в вітальню
- Що!? Ти про що, куди тікати!? - завалила Ліса питаннями, брата
- Я незнаю куди тікати, але нам на деякий час, потрібно покинути дім! - відповів Джин і обійняв сестру
- Добре! Тату, куди ми тікатимемо!? - звернулась вона до батька, а той лиш опустив голову і нічого не відповів
- Ліса..., - почала мама
- Що це означає!? Ви що не підете з нами!? - запитала вона, вже зі слізьми на очах
- Доню, брат тобі потім все розповість! Вам потрібно тікати, але ви підете не одні! З вами підуть: Джису, Юнгі, Розе і Чонгук! - сказала мама
- ЩО!? Ви нас виганяєте з дому, та ще й з ними!? - не витримав Чімін, який до цього стояв і слухав
- Супер! Буде весело! - сказав Юнгі
- Дуже! - з сарказмом відповіла Ліса. І раптом на горі почувся грохіт
- Що це було!? - запитав Розі
- Дженні..., - Ліса швидко побігла на верх, а всі інші за нею
- Я піду перший! - сказав Джин
- Я за тобою! - сказав Чімін
- Та заходьте, ви вже! - не витримала Джису. Джин швидко відчинив двері і оглянувся навколо
- А я вас чекав! - - всі відразу обернулися на звук
- Ви хто!? - запитала Ліса
- Я дорогесенька, той кого тобі, потрібно боятися! - відповів голос, - О, Джихун! І Техі тут!? О то ви всі в зборі! Навіть Юнхо і Чжихён, позвали! Не погано, але вам всерівно не впоратись зі мною! - сказав чоловічий голос
- На рахунок того, що з тобою ніхто не впорається - це спорне питання, тому що крім могучих батьків, є ще й їхні могучі діти! - сказв Чонгук усміхнувшись
- О, наймолодший син глави Чон - Чон Чонгук! Приємно познайомитись! Багато про тебе чув! - сказв він і перевів погляд на Гука
- Як шкода, що я про вас нічого не чув! - сказв Гук і зістроїв сумну гримасу
- Ооо, а я впевнений що чув! - сказав він
- Слухаєте, а програми по новіше не знайдеться!? Бо ваше, «О!» вже піднадоїло! - сказв Чімін
- Кім Чімін -  молодший син глави Кім! І про вас я чув! - сказав незнайомець
- Слухай, чого тобі треба!? - запитав Джихун
- Ти прекрасно знаєш, навіщо я тут! Я б забрав їх всіх, але це звморочливо! До того ж в Дженні достатньо, навіть більше того, що мені треба! - сказв він
- Зачепиш, хоч пальцем мою сестру, то я тобі не тільки його відірву! - сказала Ліса крізь зуби
- А в тебе Лаліса, ніхто й не питав! - сказв незнайомець і перевів погляд на дівчину
- А тобі, ніхто не дозволяв! - сказала Джен, прийшовши до тями
- ДЖЕННІ! - крикнула Ліса і побігла до сестри
- За...задушиш! - ледве вимовила Джен
- Прокинулась!? Буде трішки складніше! - сказв той чоловік
- Набагато складніше! - сказала дівчина
- Що ти маєш на увазі!? - запитав він
- Подивись в вікно! - сказала Дженні, остаточно вставши на ноги
- Чорт! Тобі всерівно нікуди не сховатись від мене! - і він зник
- І що це було!? - запитала Джису
- Лі Джихван - глава магів та брат нашої мами! - сказала Дженні, а у всіх очі на лоб полізли, крім батьків
- ЩО!? Як...як таке може бути!? - незрозуміла Ліса
- Як ти дізналася!? - запитав Кім
- Ай, ай, ай! Не гарно приховувати правду від інших тату! Але зачекай! Про це знав не тільки тато! Правда, мамо!? Але і це ще не все! Правда ж ,Джин!? - на хвилину всі просто замовчали, але тишу порушив Чімін
- Значить ви знали...! І НІЧОГО НАМ НЕ ЗКАЗАЛИ! - зарепетував він
- Я не все знав, але й те що знав не розумів! - сказав Джин вид видихнувши
- Нам немає часу ляси точити! Нам потрібно тікати! - сказала Джин
- Ти не відповіла на запитання! - затримав Дженні батько
- Вона проявилася! І це тільки початок! - сказала Дженні і почала збиратися, всі зробили те ж саме. Сім'я Чон поїхала додому, збиратися. Я вибрала, що одягнути

- Ліса, ти готова!? - запитала я в сестри
- Так!

- Тоді ходімо до Джина і Чіміна! - сказал я і ми вийшли з кімнати
- Ей, ви! Ви готові!? - зайшовши запитала я
- Майже! Нам залишилося перевдягнутися! Ви, поки що присядьте! - сказав Чімін
- Ок! - ми зайшли і сіли, а хлопці пішли до ванни, перевдягатися
- Все! Ходімо! - вийшовши сказав Джин
Чімін

Джин

- Тоді виходимо! Нам ще тих забрати! - сказала я
- Ой відчуваю весело буде! - сказала Ліса
- Ага! - сказали хлопці
- Ви готові!? - запитала мама
- Так, ми готові! - сказали ми
- Тоді удачі! Скоро побачимось! - сказав тато
- Ви ж готуєтесь до війни! - сказала Джен
- До війни!? - перепитали остальні
- Так! В нас з ними скоро війна! Ми їх зупинимо і тоді ви повернетесь! - сказав  Кім
- Тобто, ви хочете, щоб ми ховались, а самі будете воювати!? - запитав Джин
- Ти знаєш, чого! - сказала мама
- Добре! Ми тоді пішли! До зустрічі! - вони всі обійнялися і діти пішли