~Несумісні~

Глава 15

POV Jungkook
Ми з хлопцями, якнайшвидше залізли до машини та помчалися в город
- Якій план!? - раптом запитав Йонджун
- В нас його не має! - відповів я
- Тоді ми його розробим прямо зараз! По-перше, нам потрібно потрапити в середину, щоб ніхто  не бачив! По-друге,  вивести з міста мешканців! По-третє,переселитись в інший город! - розтлумачував Джин
- Не нервуй! Ми щось придумаємо! - заспокоював його я
- Треба думати швидше, бо...бо ми на місці! - дійсно, як сказав Йонджун ми під'їхали!
- А де бар'єр!? - шоковано запитав Джин
- Незнаю! Ходімо! - ми всі п'ятеро зайшли в місто. Нікого не було видно, та ще й погода була пасмурна. Ну все для нас!
- Щось нікого не видно! Де всі!? - вирішив запитати я
- Дійсно! Може сховалися!? - ми почали шукати, хоч одну живу душу, але всі наші пошуки закінчувалися провалами
- Та де ж всі!? Ми обійшли вже пів міста! - нервував Юнгі
- ДИВІТЬСЯ! Там хтось є! - викрикнув Чімін і ми всі перевели свої погляди на місце, куди він показував
- Ей, з вами все гаразд!? - запитав Джин повільно наближаючись. Відповіді не було! Тоді вирішив втрутитися я
- Не бійтеся! Ми вам допоможемо! Ми глави кланів, можете нам довіряти! - ми вже були гедь близько, тому зуміли розгледіти, що то була дівчина
- Як вас звати!? - запитав Йонджун. Але вона ніяк не йшла з нами на контакт
- Послухайте, зараз крім нас вам ніхто не допоможе! - втрутився Юнгі
- А що ви можете!? Вони в рази сильніші! - ми почули заплаканий, дівчачий голос
- Хто, «вони»!? - запитав я
- Ті хто ледь не вбили всіх, хто тут живе! На щастя всі встигли втікти! - розповідала вона
- А чому ви залишилися!? - запитав Йонджун
- Я не встигла втікти! Як тільки я хотіла втікти, я наткнулася на тих людей і втікла! - вела вона далі
- А куди всі втекли!? - запитав Джин
- Нам подзвонила міс Дженні, але голос в неї був наляканий і...втомлений!? Вона сказала, щоб ми якнайшвидше тікали з міста, а далі ми почули пронизливий крик і вибух! Ми кричали їй в трубку, але в відповідь почули лише гудки! - закінчила вона
- Вас попередила Дженні!? Коли це сталося? - запитав Чімін
- Це було близько сьомої вечора! - трішки подумавши відповіла вона
- За 15 хвилин того, як мені зателефонували! - пошепки сказав Чімін
- Що!? А де міс Дженні, Ліса, Розе і Джису!? - раптом запитала вона
- А!? А вони...Вони пішли шукати всіх! - викрутився Йонджун
- Куди шукати!? Вони втекли до лісу і вже повертаються! О! А ось і вони! - вона встала і побігла до всіх, а ми сиділи і думали над сказаним
- Вибух!? Про вибух нам нічого не казали! - заговорив Джин
- Якщо був вибух, тоді був і вогонь! Це пояснює стан Дженні! - зробив висновок
- Нам потрібно на місце аварії! - видав Джин
- Повністю з тобою погоджуюсь! - підтримав його Юнгі
- Нам спочатку треба забрати звідси людей! А потім вже їхати на місце «аварії»! - зі мною всі погодилися і ми пішли до народу
- Слухайте всі, уважно! Нам потрібно тікати звідси! У нас починаються важкі часи! Страшні люди дізналися, про те, що ми так довго і майстерно ховали! Наша сім'я довгі роки приховувала, що володіє надзвичайно сильним та рідким геном, який зараз намагаються забрати! Він є у кожному з чотирьох дітей сім'ї Кім, але найбільше спадкувала Кім Дженні! Його можна добути, або смертю власника, або ж власним бажанням! Ті хто, хочуть його забрати, вибрали перший варіант! Кім Дженні, молодша донька Кім Джихуна та Кім Техі зараз на межі смерті та життя! Її ледь не вбили, списавши це на аварію, цим самим виманивши нас з міста та накинувшись на нього! Вони не зупиняться, доки не отримають своє, тому МИ разом зупинимо їх, та знищимо до останнього! Ворог може бути, серед нас, поблизу! Довірившись незнайомцю, погубите себе та всіх, хто знаходиться біля вас! Тримайтеся разом та не довіряйте нікому! Збирайте речі та тікаємо звідси! - закінчив Джин
- Зіідки нам знати, що вони нас там не знайдуть і не знищать! Краще померти на рідній землі! - викрикнув хтось з толпи. Джин хотів вже щось відповісти, але я перебив його
- Померти на рідній землі, не захистивши її! Тут вони нас точно знайдуть та не залишать в живих! Тікати звідси, один вихід! Ваш город ніхто, не забере і не присвоїть, ви залишитися живими, а головне ваші близькі: батьки, діти, сім'ї! То що ви, вибираєте! Втратити все чи вчинити розумно за мізерну ціну!? - запитав я
- Наше життя, може закінчитися тут і зараз, а може продовжитися внісши нові кольори та почуття! Тим хто прожили довгий вік, майже нема чого втрачати, АЛЕ! Подумайте, про своїх дітей, внуків, правнуків...! Якщо їх у вас нема, то подумайте, про те хто продовжить існування вашого роду клану, а можливо в майбутньому і могутню націю! Зробивши хибний крок зараз, будем ходити по лезі все життя! - підтримав мене Чімін
- Ми згодні йти за вами! Ми довіряємо вам свою честь, життя та довіру! - відповів старійшина. Ми дуже зраділи, довірі наших підданих
- Тоді, збираймося! Зустрічаємося всі тут, об 02:00! На запізнення дається 30 хвилин! Рівно о 02:40 виходимо звідси! До зустрічі! - Джин закінчив свою коротку промову і всі розійшлися по своїх будинках. Ми також вирішили не втрачати часу і попрямували до себе додому за речима.
- Куди ми підемо!? - запитав Йонджун
- Зараз ми підемо до людей! В нас є достатньо коштів, щоб взяти собі нормальну територію! Зі школою проблем не буде! - усміхнувся Юнгі
- Чому!? - здивувався Йонджун
- Хм, у нас є знайомий, який володіє найзнаменитішою школою в Сеулі! Нам не зіставить проблеми влаштувати, ВСІХ туди! - відповів Чімін
- Зрозуміло! Тоді треба швидше збиратися та їхати на місце «аварії»! - ми всі з ним погодилися та зайшли до будинку
- Що за...!? - ми стояли просто в шоці. Все було перевернуто з ніг до голови. Всі шухляди, полички з книгами, все що тільки можна
- СЕЙФ! - Чімін і Джин, пулями полетіли на гору
- Що це з ними!? - запитав у мене Юн
- А я звідки знаю!? - сказав я, - Пішли! - сми з Юнгі піднялися за Чіміном в Джином і пішли за ними. Вони стояли в кабінеті, Джин сидів на кріслі, а Чімін стояв біля нього
- Куди, ви так рванули!? Що сталося!? - запитав Юнгі
- Все нормально! - відповів він

Привіт! Вибачайте за відсутність😅! З уроками завал! Почалися контрольні і самостійні, тому не було часу! Сподіваюсь, зможу частіше викладати! Пишіть коменти⬇️
Аньйо🤗