Гра

I. Глава 17

Невеличка кімната. Стара, знищена часом штукатурка на стінах. Великі віконні рами, з яких вже сиплеться фарба, та уламки скла на місці колишніх шиб. А за ними океан. Шумлять хвилі, вдаряючись об скалисті береги. І острів на горизонті, щільно закутаний в туман.

Двоє незнайомок.

Лілія зустрілась поглядом з однією з них. То була красива дівчина з дещо незвичною зовнішністю. Чи то бузкове, чи то лавандове, її світле зав'язане в кінський хвіст волосся плавно стікало аж до поясу. І очі. Були в них чіткі східні риси, які показували, що дівчина азіатка, а шкіра її мала легку золотаву засмагу. Ці карі очі пристально вивчали Лілію, оцінюючи її.

-Мін Сойон. - Представилась дівчина, переводячи погляд на ще одну невідому.

Лілія теж глянула на неї, перед тим як завмерти від яскравої деталі, що так і кидалась у вічі. В руці вона тримала пляшку вина...

-Моніка Лоффó.

-Лілія Альк. - Машинально промовила дівчина, все ще розглядаючи Моніку.

Одягнена в чорне оверсайз худі та такі ж велосипедки, молода рудоволоса дівчина з заплаканими очима та повністю стертим макіяжем преспокійно розглядала майже повну пляшку неодмінно дорогого червоного вина.

-"Chateau Leoville Poyferre" дві тисячі восьмого року. - Зітхнула дівчина. - Який же ти все таки козел. - Звернулась вона до вина ідеальною французькою.

Мін Сойон нахмурилась, явно не зрозумівши ні слова, тому Лілія взяла на себе відповідальну місію по знаходженню взаєморозуміння.

-Моніко... Можна, звертатись до вас так?

-До мене можна звертатися на "ти".

-Чудово. Здається, наша співрозмовниця не знає французької, тому, чи не могли б ви перейти на англійську? Ви володієте нею?

-Я ж кажу, менше офіціозу. - Моніка легко перемкнулась на англійську і Сойон зітхнула з полегшенням, нарешті зрозумівши про що вона говорить. - З моїм зовнішнім виглядом та внутрішнім станом офіційна та ввічлива розмови неможливі, погодьтесь. Я вип'ю? - Вона піднесла вино до лиця.

Дівчата кивнули на знак абсолютної згоди.

Моніка зробила ковток і знову зітхнула.

-Не думаю, що це перша пляшка... - Промовила Мін Сойон, розглядаючи заплакані очі нової знайомої.