II. Глава 27

240 17 7
                                    

-Вам би, пані, заспокоїтись і не нервувати так сильно, чесне слово.

-А тобі би не заважати старшим думати.

Дівчина - чорнява, пухкенька і червонява з лиця - хмикнула, і продовжила жувати жуйку.

-Та ви ж не думаєте. - Відповіла вона і отримала у відповідь прищурений погляд чорнезних очей.

-Замовкни.

-А в універі ви були на порядок добрішою.

-Я не вела в тебе пари.

-Поки що не вели. Та несповідимі шляхи Господні, ніколи не кажіть ніколи. - Дівчина знизала плечима, а Анна Альк оглянула її поглядом з голови до п'ят.

-Лілі ти б не сподобалась. - Констатувала жінка.

-Королеві? - Здивувалася дівчина. - Не дивно, я ж тільки те і хочу, що викрасти від неї увагу Алекса, але не те, щоб це була ваша справа, і взагалі, - Тут вона таки припинила жувати жуйку і нахмурилась. - припиніть вже мене засуджувати, самі не ідеальні.

-Ти нахабна.

-Ага.

-З відсутністю поваги.

-Угу.

-А ще тобі би схуднути не завад..

-А про мою вагу не заікайтеся, ясно вам? - Дівчина встала і тицьнула пальцем в сторону Анни. - Зосередьтеся на тих інках краще. Якщо воно вже вам спокою не може дати.

-Та я намагаюсь! - Крикнула жінка, від чого дівчина показово зробила спробу закрити вуха. - Але ми будемо у повністю програшному становищі, бо ми абсолютно нічого про цих телепнів не знаємо!

-О, ми теж нічого не знаєм, розслабтесь.

Двоє завмерли і повільно підвели погляди на дівчину, що раптово опинилася посеред їх кімнати.

-Привітики, я Номер Дев'ять.

-Ааааа о боже. - Двоє гравців, схопилися за серце від шоку.

-Тю бляха ж ти муха, хто так лякає, святі помідори. - Дівчина шоковано гляділа у підлогу, все ще тримаючи руку на серці.

-Ну шо ви як не рідні, право діло...

Номер Дев'ять, яка, здавалося, була десь у середині двадцятих років свого життя, надула губи і опустила голову на ліву руку, повністю показуючи як же їй нудно.

-Вибачте, але... хто ви? - Обережно запитала Анна.

-Ого, ввічливе питання. - Протягнула Номер Дев'ять. - Попередні на мене одразу напали. Такі типу: вжух, в'юх, - повела вона пальцем, - В мене полетів металічний піднос для їжі! З їжею!

ГраWhere stories live. Discover now