Гра

I. Глава 5

Анна... Так, стоп, Анна Альк?

Серце Лілії зупинилося.

Альк?!

Дівчина кинула погляд на Алекса, чиє обличчя було переповнене емоціями; на інших студентів, які переводили погляди з новоявленої Анни Альк на Лілію і назад; на власні тремтячі руки і аж тоді на неї.

Анна Альк.

Її рідна тітка по материній лінії. Тітка, яка входила до тієї частини сім'ї Альк, яку Лілія хотіла б викинути зі свого життя так далеко, як це тільки можливо. Вона знала Лілію з пелюшок. З самого дитинства. І саме вона стала частиною тієї жахливої змови... зради! Яка ледь не погубила Лілії все життя!

О, Лілія була рада її бачити! Настільки, що її руки зрадницьки затряслись. Дівчина опустила їх на коліна. Лілія помітила тінь і зрозуміла, що рука Алекса завмерла над її власними руками, не торкаючись їх. Сам же хлопець дивився вбік, наче рука була зовсім не його. Тільки на секунду їхні погляди зустрілись і Лілія прочитала на його обличчі підбадьорення. Клас. Тепер вона потребує підбадьорення від свого ворога. Дожилася.
Дівчина демонстративно підняла руки і прийняла зацікавлену позу, дивлячись вниз, прямо на Анну Альк. Хвилювання як не було, а дівчина відмовлялась роздумувати над очевидною причиною цих змін. Її погляд виражав абсолютну зневагу. Краєм ока вона помітила, що Алекс усміхнувся. Дівчина подумки фиркнула.

Чи то на щастя, чи навпаки, та Анна Альк вдала, що не помітила Лілію і просто почала лекцію. Суть якої Лілія благополучно прослухала, хоча вигляду абсолютно не подала. Її холодний вираз обличчя врятував ситуацію.

А цей дурень Алекс так і не пересів! Він просто збільшив дистанцію, не більше. До нього навіть підсідав той його дружок( Марк, здається ) і питав чому йому раптом захотілося внести зміни до їхнього "спілкування". А той дурень відповів:"Щоб позлити Королеву льоду" . Ручка в руці Лілії зрадницьки заскрипіла, готова зламатися, приклади вона ще хоч трохи сили.
Вона глибоко вдихнула. Видихнула. Повторила цю процедуру ще кілька разів для закріплення ефекту. І аж тоді заспокоїлась.

Лекція закінчилась.

Всі почали збиратися і один за одним покидати аудиторію. Скоро всередині залишилися тільки Лілія, Анна та Алекс, який чомусь не спішив виходити. Заради справедливості можна сказати, що він і не підслуховував. Лілія спустилася і зупинилась прямо навпроти своєї дорогої тітки. Ой, тобто, її нового професора.