I. Глава 16

418 49 13
                                    

Це був один з найзвичайнісіньких весняних днів, коли пташки на деревах весело співали, прохолодний вітер шелестів зеленим листям, а люди навколо все кудись поспішали, наздоганяючи життя, що так вправно намагалося від них втекти.

У славнозвісному університеті ж ранок цього дня супроводжувався неочікуваним оголошенням про спільний проект двох найпопулярніших студентів та цілою купою розмов на цю тему.

Тому, коли об'єкти пліток нарешті знайшли можливість втекти від зацікавлених поглядів, вони радісно покинули територію навчального закладу, пропустивши при цьому всі пари. І, оскільки у них нарешті з'явилася офіційна причина для зустрічей, Алекс та Лілія спокійно гуляли разом, повільно крокуючи до лабораторії хлопця.

-Виглядаєш втомленою сьогодні.

-Я старанно намагалась замалювати мішки під очима увесь ранок, та вони виявились сильними суперниками, тому я просто здалась.

Лілія важко зітхнула.

-А ще мій мозок, здається, настільки сумує за спарингами зокрема та фехтуванням загалом, що починає практикувати колючі удари прямо на черепі. Інакше як пояснити цей головний біль?

-О, як же я тебе розумію. - З вуст Алекса вирвалося не менш красномовне зітхання, ніж до того у Лілії. - Недосип - страшна річ.

-То значить ти з цієї ж причини сьогодні такий спокійний.

-Коли болить голова, веселитися та жартувати стає нереально.

-Як би там не було, ми не можемо витратити цілий день на одні зітхання. - Востаннє важко зітхнула Лілія і потягнулася до своєї сумки.

Спочатку вона витягла півлітрову пляшку зі звичайною водою, а потім дістала рятувальні таблетки проти грізного головного болю.

Дівчина випила дві штуки в надії на те, що вони скоро подіють.

-Реально думаєш, що допоможе?

-Це краще, ніж твої песимістичні фразочки.

Алекс прийняв протягнуті дівчиною таблетки.

-Змушений погодитись.

Решту дороги вони подолали мовчки, іноді крадькома поглядаючи один на одного, але одразу ж відводячи погляд. Лише після того, як вони залишились наодинці в так званій "штабквартирі", в яку це місце потроху перетворювалось, Лілія заговорила.

ГраWhere stories live. Discover now