Розділ 5. Хвороба.

42 3 0
                                    

Розкидані речі, перекинуті крісла та стіл, розбите скло по всій кімнаті і озвірілий принц знищує все, що потрапляє під руку, так, ніби у нього вселився демон. На широкому ліжку злякана дівчина ще сильніше втиснулася в ковдру, намагаючись сховатися. Ймовірність того, що принц зверне на неї свою злість, така ж мала, як і присутність матері в головному замку. 

Стукнувши по стіні кулаком з силою, через яку на його кісточках виникли маленькі криваві рани. З його горла зірвався гучний рев, з такою ж силою видихнувши принц опустив долоні на підвіконня не відводячи погляд від рук. 

- Геть звідси! - остання крапля злості вийшла із гучним криком. Служниця одразу ж покинула кімнату.

Від знесилення принц сів на підлогу, підігнувши коліна під себе, відкинувши голову назад з заплющених очей одна за одною покотилися  сльози. Відторгнення, неприйняття, безвихідність, тривогу, злість і все це до самого себе. Здавалося, ще мить і голова розколиться навпіл від усіх почуттів. 

Спогади одне за одним виникають у голові. Місяць. Блакитні очі. Він оголошує про своє одруження. Сварка. Їхній цілунок. Потім служниця і ніч з нею. Відчуття провини.

Різко розкривши очі і втупивши погляд в стелю з безнадією чекав, коли голова розірветься і йому більше не доведеться ні жити, ні відчувати, ні думати, ні шкодувати.

Гучний стук в двері і не чекаючи відповіді у кімнату стрімко зайшов Архистраг із зляканими очима почав серед усього безладу шукати принца.

- Ваша високосте! - нарешті знайшовши об'єкт промовив. - Ваш батько і мій король сильно занедужав, і дуже хоче бачити вас.

- Все так серйозно?- перевівши погляд на вірного слугу батька з байдужим голосом запитав принц.

- Боюся, що так. Поспішіть будь ласка.

Принц підвівся і злегка струсивши із себе пилюку та дрібні обламки не поспішаючи пішов за Архистрагом, який в свою чергу йшов, як навіжений.

Зайшовши до кімнати батька у принца ледь не спрацював блювотний рефлекс. Міцний запах лікувальних трав у перемішку з потом мав жахливе поєднання. Короля трусило, обличчя його посіріло і ніби збільшилося удвічі.

- Тату! Що з ним ?- звернувся до присутніх цілителів, які, в свою чергу, потиснули плечима і продовжили змішувати трави та вести тихі діалоги.

Історія одного принца Where stories live. Discover now