Історія одного принца

Частина 16. Зустріч

- Алісія?, - помітивши злегка рудувате волосся, яке він навряд чи забуде, серед столичного шуму запитав Віллі самого себе.

Схопивши Домініку за руку потягнув в сторону знайомої.  

- Хто така ця Алісія, що ти так наполегливо тягнеш мене до неї, - за декілька кроків від неї вона спинилася і вони з королем опинилися на відстані витягнутих рук, де чоловіча міцно тримала за зап'ясток.

- Віллі?, - вона торкнула рукою його за плече і він опустив додолу свою долоню й розвернувся в напрямок голосу. Домініка оцінювала прийдешню. Волосся було зібране у красиву косу з вплетеною зеленою стрічкою, в колір плаття. Сукня простенька із білими вставками.

- Алісіє, ви таки вирішили відвідати нас із Бонтом? - він легко поцілував тильну сторону долоні, на що Домініка ледь помітно підійняла брову. Їй поки не доводилось бачити таку поведінку Віллі, але про щось таке вона чула від інших.

- Поїздка до столиці була однією із моїх мрій, яку я вирішила здійснити якнайшвидше, - вона чарівно усміхнулась, із задоволенням примружуючи очі.

- Привіт, я Домініка , - не чекаючи поки Віллі її представить вона ледь помітно нахилила голову і простягнула руку для знайомства. Алісія нарешті оглянула супутницю її знайомого.

- Приємно з вами познайомитися. Алісія, - простягла руку у відповідь. - Перепрошую за незручне питання, ви брат і сестра?, - вони й справді були схожими, обоє блакитноокі чорноволосі, лише у Віллі були гострі вилиці, а в Домініки вони були ледве помітні, та й губи в дівчини були пухкими. Хлопець та дівчина були дуже схожі, але мали й багато відмінностей.

- Домініка моя наречена, - потиснув плечима парубок.

- Прийміть мої вітання. Не знала, що ви заручені, - вона осяйно всміхнулася.

- У нас складні стосунки. Він зробив мені пропозицію через годину після знайомства. У мене навіть не було можливості відмовити. А на наступний ранок вже шкодував про це, - всміхнулася дівчина зі смішинкою в голосі.

- Так, і навіть намагався знайти собі іншу, але не вистачило часу, та й вона найкращий з-поміж найгірших варіант, - відповів із аналогічними смішинками в голосі, на що Домініка його легенько стукнула.

- Я хочу послухати вашу історію. Сходимо до шинку і ви мені все розповісте?, - вона зробила напівоберт тілом і рукою вказала напрям до "Тисячний вхід". 

- І так, то як ви зблизилися? - попиваючи дешеве пиво запитала Алісія.

- У нас обох були деякі проблеми і ми після смерті короля Бенедикта поговорили і змогли знайти підтримку одне в одному, а потім ми знову не спілкувалися і вчора Бонт влаштував нам  практично "нічне побачення" під час якого ми напилися, а сьогодні він врятував мене від його матері, - кривлячись від гіркого смаку розповіла Домініка.

- Як Бонт влаштував вам побачення?, - вони замовкли і Домініка локтем штурхнула Віллі.

- О, ну він прийшов до мене і почав казати, що ми уникаємо одне одного, тому він запросив її до мене  в кімнату і одразу вийшов, поки я сидів і очманівав. Не знаючи, що робити, бо на неї погано діють мої методи зваблювання, вирішив, що віскі - найоптимальніший варіант, щоб ми могли розслабитися і поговорити. Правда останнє нам не надто вдалося, але з нею було комфортно мовчати, - він із теплою усмішкою подивився на Домініку.

- Як вас взагалі батьки відпустили до нього додому ввечері?, - поцікавилася дівчина.

- Я живу в нього, - Алісія аж пивом подавилася і здивовано вирячила на них очі. - в замку, не в одних покоях, не подумайте.

- А в замку ви що робите?

- Ну так Віллі король, - відповіла Домініка посміхіючись кутиком губ.

- Що? - аж вигукнула Алісія і всі інші відвідувачі повернулися в їхню сторону.

- Тихо, не кричи, я не хочу, щоб хтось тут знав, - нахилившись вперед ближче до Алісії прошипів Віллі, а дівчина затулила рота доленею і кивнула.

- Розслабся, а ти не лякай дівчину, - вона поклала долоню йому на плече і легенька потягнула його назад.

- Я мала б здогадатися. Вас звати однаково і ви так стрімко поїхали, коли дізналися про смерть короля. Якою ж я була сліпою і глухою, - вона схилила голову на долоню і тихенько бурмотіла.

- Не картай себе, я не хотів, щоб хтось знав. Взагалі я їздив на пошуки нової нареченої. До речі, ти єдина, яка в тій подорожі мені найбільше сподобалася, - Домініка й Алісія здивовано подивилися на нього.

- Віллі, я думала твої методи приносять інший результат, - за мить відійшовши від шоку промовила Домініка.

- Що ти маєш на увазі?, - незрозумілим тоном запитав король.

- Ну знаєш, задурманюєш дівчатам голови до безпам'янства, що вони готові тобі в ноги кидатися аби ти лише звернув на них свій погляд, - Віллі розсміявся, як і Алісія, а Домініка лише всміхалася. Їй таки вдалося зняти напругу серед них.

- Я вважала його та Бонта привабливими, але вже тоді мала коханого і ми, до речі, плануємо одружуватися скоро, - вона показала ліву руку на безіменному пальці якої висвітлювалася срібна каблучка.

- Щастя вам, Алісіє, ви дуже приємна дівчина. Сподівюсь вашим обранцем став гідний вас чоловік, - Домініка підняла свій кухель і вони троє ними стукнулися.