Історія одного принца

Частина 17. Висновки

- Ну це вже ні, Віллі! Ти не можеш одружитися з дівчиною, яку не кохаєш!, - королева-матір на підвищених тонах говорила зі своїм сином. 

А причиною цього стала новина, що її син таки планує одружитися із Домінікою. Віллі наказав всім готуватися до прийдешнього весілля короля і леді Домініки. За останні дні дівчина кожним своїм подихом дратувала жінку. Дізнавшись про одруження королева миттю примчала до сина і заставши біля нього Домініку попросила її вийти і залишити із сином наодинці.

- Мамо, не починайте. Є рішення, які я здатен прийняти без вашої поради, - мирно відповів король всміхаючись.

- Віллі, синку. Я бажаю тобі лише добра. Як ти житимеш із тією, яку не кохаєш, - так само спокійно відповіла королева врешті сівши за крісло.

- Кохання, кохання, кохання. Кому воно потрібне? Покохати і жити так, як ви з батьком? Ні, мамо, дякую. Надивився я вже на те славнозвізне кохання, - закотивши очі відповів.

- Добре, не хочеш такого, я це прийму. Але Домініка? Чому не Венді, Меліта чи інші, а вона? Сину, вона не заслуговує на тебе, - простягнувши руку вперед поклала свою на синову.

- Тому що вона моя подруга, з нею комфортно і з нею я можу бути собою. А інші  не витримають мене, а я їх. Вони виховувались покірними, ніжними, добрими, а мені треба, щоб було про що поговорити, щоб вона могла крикнути на мене. Мамо, це не обговорюється, - твердо промовив витягаючи свою руку з-під материної.

- Добре. Тоді, я хочу поїхати звідси в Ломію. Якнайдалі від цього палацу. Якщо ти вже здатен приймати рішення самостійно, то я хочу врешті-решт пожити для себе, - вона піднялася з крісла.

- Я підпишу документи про місцевий палац, в якому ви зможете жити, - кивнув Віллі, дивлячись в спину Бенедетти. Його мучило сумління, що він засмутив матір, людину, яка любила його попри всі недоліки. 

Піднявшись із крісла Віллі рушив до військового полігону, на якому Бонт тренував своїх людей.  

Його зустріла низько скошена трава та різні тренувальні турніки. Бонт саме пробігав смугу перешкод, коли Віллі дійшов до десятка спостерігачів. Побачивши короля вони виструнчились та одночасно вклонилися вигукуючи "Добрий день, ваша величносте". Розвернувшись на їхні звуки Бонт направився до своїх учнів та короля. Легенько вклонившись відправив менших тренуватися і вказав долонею у напрямку невеличкого дерев'яного будиночку.