Розділ 6. Бонт.

49 3 0
                                    

Серед дрібних вогників багаття і міріад світил неба у рідних полях Відикту, неподалік лісу Віллі й Бонт сидичи на колодах один навпроти одного, мовчки випивали ворент стік, поширений напій королівства, який дозволяв говорити серцю, а не голові. Гарячий вогонь, до якого час від часу тягнулися холодні долоні, зігрівав остиглі серця юнаків, ніби нагадував, що юність не буде вічно у їхньому користуванні.

- Дивлюсь на тебе і згадую, яким зухвалим і зверхнім ти був, коли ми тільки познайомилися, - заявив Бонт злегка хитаючи головою і маленькі вогняні блискітки відбивалися у його очах.

- А сам-то ще тим вискочнем був, - злегка зверхньо відповів. Вони удвох розсміялися, а потім знову замовкли, поринувши у безсловесні спогади.

12 років тому.

Ще юний світлявий хлопчина, із карими зляканими очима  стояв навпроти на 2 роки старшого брюнета, блакитні очі якого випромінювали лише відчуття переваги над супротивником. У обох ліва рука була напоготові витягти меч з пІхви. І ось червоний прапорець майнув перед їхніми очима, означаючи дозвіл розпочати бій.

Схопивши мечі декілька секунд обоє стояли в очікуванні. Світловолосий боявся розпочати першим бій, адже вперше взяв до рук справжнього меча. Він прикрив очі і зосередився на диханні, та відкривши очі побачив майже поруч меч суперника. Швидко виставивши меч перед собою, ноги самі по собі стали у відповідну позу, очі перестали бігати у різні сторони і зосередилися лише перед собою. Випад-захист і навпаки. Та перевага все ж була у чорнявого і вже на початку 2 хвилини меч молодшого був десь збоку на землі, а меч суперника вправся йому в груди.

- Перемога дісталася Віллі, можете потиснути один одному руки, - голос вчителя змусив хлопців відірвати погляди і скерувати їх в свою сторону.

- Ти міг би й краще постаратися, - принц простягнув руку, як йому й веліли.

- Я тобі піддався, - з гордо піднятою головою промовив, та все ж потиснув руку.

- Не сумніваюся, - він хмикнув, - програвші завжди так говорять.

- А ви говорите так, ніби світ крутиться навколо Вас, - зверхні нотки в голосі досі залишалися йому підвладні.

- Так і є, - спокій його голосу викликав роздратування.

- Все. Стоп. Розійшлися в різні сторони.  Бонте, ти досить вправно бився для першого разу...,- почав був вчитель, але його нахабно перервали.

Історія одного принца Where stories live. Discover now